Історична романістика Василя Шкляра (ID:353542)

Актуальність теми дослідження. Художня література завжди виступала своєрідним віддзеркаленням свого часу, епохи. Її світ, вміщує, іноді більше правди, ніж історичні чи документальні дані, серед рядків історичної прози ми можемо побачити не тільки факти, а й відчути душу епохи. Українська проза останніх десятиліть відзначається появою художніх творів, які свідчать про активний пошук митцями нових тем, засобів виразності, жанрових модифікацій. Національне життя, взяте в різних аспектах, існування людини (від способу життя до осягнення місця в історії, культурі та вічності), сучасна свідомість (від утрати гуманістичних цінностей до абсурду та хаосу) -проблеми, що перебувають у центрі уваги сучасних авторів. Жанр українського історичного роману з патріотичними акцентами почав набирати сили ще з середини 1990-х, коли на книжкових полицях, окрім нових книжок таких авторів як О. Пахучий, О. Гуцуляк, Д. Міщенко, з’явилися забуті чи заборонені за радянських часів твори М. Вінграновського, Ю. Мушкетика, О. Лупія та інших. Останнім часом у науці спостерігається пожвавлене зацікавлення творчим процесом України початку ХХІ століття та історичного роману зокрема. Оскільки немає змістовного дослідження специфіки і особливостей історичного роману ця тема є актуальною. Посилена увага до постаті Василя Шкляра зумовлює важливість осмислення проблеми «місця» його творчості в українській літературі.