Переклад науково-технічних текстів (ID:451998)

ВСТУП Актуальність роботи. У даний час існує велика необхідність підкреслити науково-технічний переклад не тільки як особливий вид перекладацької діяльності та спеціальну теорію, яка досліджує цей вид діяльності, але і для присвоєння науково-технічному перекладу статусу самостійної прикладної науки. З лінгвістичної точки зору особливості науково-технічної діяльності поширюються на його стилістику, граматику та лексику. Основним завданням науково-технічного перекладу є, можливо, чітке і точне доведення інформації до читача. Цього можна досягти шляхом логічної інтерпретації фактичного матеріалу без явної емоційності. Стиль науково-технічних матеріалів можна визначити як формально логічний. Науково-технічні тексти виявляють велику кількість граматичних особливостей. Найбільш типовою лексичною особливістю науково-технічних матеріалів є насиченість термінами та термінологією, а також наявність лексичних структур та скорочень. Особливе місце в таких матеріалах займають тексти, орієнтовані не лише на носіїв мови цієї групи, а й на представників певної професійної групи з певними екстралінгвістичними знаннями. Мета даної роботи присвячена особливостям науково-технічного перекладу. Для виявлення особливостей перекладу технічних матеріалів були поставлені наступні завдання: • розкрити та описати загальну мовну основу перекладу, визначити, які особливості мовних систем та функцій є основою процесу перекладу; • класифікувати основні види перекладацької діяльності; • визначити особливості дослідження науково-технічних матеріалів; • вивчити специфічну французької термінології, необхідну для професійного перекладу; • проаналізувати граматичні та лексичні особливості науково-технічних текстів. Об'єктом цього дослідження є деякі науково-технічні тексти, що представляють посібники для електричних приладів. Предметом цього дослідження є переклад науково-технічних матеріалів. Робота складається із вступу, двох розділів та висновку. Він також забезпечений списком бібліографії. У вступі пояснюється актуальність теми дослідження, її теоретична та практична цінність, визначаються об’єкт, предмет, мета та завдання роботи. Перший розділ цього дослідження присвячений огляду теоретичних питань перекладу, класифікації перекладів та опису певних видів перекладу, а також типів текстів, що перекладаються. У другому розділі досліджується науково-технічна термінологія, морфологічна структура термінів (прості, складені, терміносполучення), аналізуються основні підходи до їх перекладу французькою мовою (використання еквівалентів, аналогів, вживання та транслітерація), структура науково-технічних термінів, переклад повних матеріалів, скорочень, предметів компаній та труднощів, пов’язаних зі структурними відмінностями порівняних мов. Методологія дослідження. Завдання дослідження та реалізації поставлених завдань окреслює потребу у ряді теоретичних та імперічних методів дослідження (теоретичні дослідження, конкретизація, моделювання, вивчення конкретної літератури, посібників, словників). Теоретичне значення результатів дослідження. Дослідження, деталізація вивчених питань, теоретична цінність отриманих результатів приводить до висновку, що це дослідження з'ясовує необхідність наголошувати на науково-технічному перекладі як на самостійній прикладній науці. Результати дослідження подаються у висновку роботи. РОЗДІЛ 1. ЛІГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТІВ 1.1. Загальна характеристика поняття науково-технічних текстів В даний час існує потреба виділити науково-технічний переклад не тільки як особливий вид перекладацької діяльності та спеціальну теорію, що досліджують цей вид діяльності, а також присвоєння статусу самостійної прикладної дисципліни науково-технічному перекладу [3]. З точки зору лінгвістики, характерні риси науково-технічної літератури поширюються на її стилістику, граматику та словниковий запас. Основним завданням науково-технічного перекладу є надзвичайно чітке і точне передавання інформації читачеві. Це досягається шляхом логічного обґрунтування фактичного матеріалу без явно вираженої емоційності [1]. Стиль науково-технічної літератури можна визначити як формалогічний. Існує безліч стилів, оскільки у світі існує чимала діяльність людини. Людям завжди потрібно використовувати цю мову, щоб писати про результати своїх зусиль, отриманих в результаті дослідницької роботи, які, як очікується, будуть представлені чесно, об’єктивно та відповідально. Науковий письменник розраховує проаналізувати свої результати в розділі для обговорення, але він повинен робити це чітко і справедливо. Він може представити власну інтерпретацію результатів, але також повинен висвітлити будь-які протилежні пояснення або погляди. Науково-технічний стиль застосовується, коли потрібно передавати певні наукові знання або інформацію, отриману в результаті наукових досліджень. Стиль науки створює фундаментальну частину науково-популярного стилю, виконуючи інформативну функцію. Технічний стиль використовується при написанні керівництва, посібника та інструкцій з монтажу, конкретних характеристик та вимог, книг як керівництва. Протягом останніх десятиліть науково-технічні стилі були розділені на багато нових і більш спеціалізованих стилів в результаті технології та вищої спеціалізації. Жанр наукового письма здебільшого представлений у письмовій формі мови (наукові статті, монографії чи підручники), але його також можна знайти в усній формі (у наукових доповідях, лекціях, дискусіях на конференціях тощо); іноді цей стиль має деякі особливості розмовної мови. Існують різні типи текстів, що використовуються в науково-технічному стилі: - сама науково-технічна література (книги / монографії, статті, конференції, симпозіуми, лекції або подібні статті про події, презентації); - Навчальна науково-технічна література (посібники, книги, довідники, тези, дисертації); - науково-популярна література; - Технічні документи; - Технічна реклама та патенти. Нещодавно переклад науково-технічних текстів з французької на українську розглядався з різних аспектів, проте аспект влучного вибору стратегії та тактики перекладу досі не зачіпався. Комунікативна ситуація перекладу в цьому випадку називається формою CST-1 згідно з класифікацією комунікативних ситуацій перекладу, запропонованою В. В. Сдодніковим. Дослідження було спрямоване на вирішення таких завдань, як аналіз адекватності тактики, що застосовується до домінуючої стратегії перекладу, пошук обґрунтування точності операцій на роботі, а також формулювання критеріїв оцінки. Дослідження проводилось на основі французької наукових текстів та їх перекладів на українську мову. За результатами систематизації фактичного матеріалу сформована таблиця з критеріями оцінки перекладу відповідно до обраної стратегії комунікативно значущого перекладу. Аналізу стратегії, тактики та операцій передував етап диференціації типу комунікативної ситуації. Визначено, що найбільш поширеними є комунікативні ситуації першого типу, де ініціатором перекладу є сам перекладач. Аналіз перекладених текстів засвідчив повне збереження семантики та прагматики вихідного тексту та його нескановане відтворення за допомогою мови перекладу. Експериментально доведено, що стратегія комунікативно важливого перекладу є найбільш підходящою для перекладу наукового. Це реалізується за допомогою наступних тактик: тактика надання відповідної або суттєвої інформації, тактика збереження формальних та структурних особливостей, тактика правильного подання інформації та надання відмітних рис функціонального стилю та жанру. Такі міркування зумовлені закономірностями, виявленими при перекладацькому аналізі експериментального матеріалу (близько 200 фрагментів тексту кожен із загальним обсягом 0,5 друкованих сторінок), що фактично лягло в основу дослідження. Новизна дослідження полягає в тому, що у центрі дослідження переклад наукових текстів з французької на українську мову, розглядається з точки зору адекватності обраної стратегії та тактики перекладу. Науковий стиль - це функціональний стиль літературної національної мови, який формується переважно нейтральними одиницями національної мови, які мають свої особливості та можливості їх працевлаштування, та відносно невеликою кількістю стилістично забарвлених мовних одиниць. Особлива увага приділяється конкретним фактам, які слід описати та пояснити. Серед типологічно загальних рис науково-технічного стилю виділяють стислість, однозначність, логічність, неупередженість. На лексичному рівні може спостерігатися домінування загальних та спеціальних термінів, скорочень, застарілих фраз, нефігуративних фразеологічних поєднань, іноземних слів та виразів латинською мовою, збережених у оригінальній формі та поданих курсивом. Про граматично - кількісну переважання іменників та дієслів над прикметниками та прислівниками.