0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ПЛАТФОРМИ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ (ID:413013)

Тип роботи: дипломна
Дисципліна:Інформатика
Сторінок: 86
Рік виконання: 2020
Вартість: 1000
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП ………………………………………………………………………………3 РОЗДІЛ 1. Особливості СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ. ………………...9 1.1. Поняття, створення соціальних мереж……………………………………….. 9 1.2. Функціонування та основні риси соціальних мереж ……………………….19 1.3. Основні характеристики соціальних мереж. ……………………….………..21 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ……………………………………………………30 РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ПЛАТФОРМИ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ. ………………………………………………………………….…31 2.1. Соціальні мережі як засіб розширення комунікативного простору ЗМІ. …………………………………………………………………………………31 2.2. Соціальні мережі як агрегатор новин. ……………………………………….36 2.3. Соціальні мережі як джерело інформації для журналістів………………… 42 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2…………………………………………………….50 РОЗДІЛ 3. РОЛІ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У ЖУРНАЛІСТИЦІ ……….….51 3.1. Соціальні мережі конструювання комунікативного простору ЗМІ.………..51 3.2. Соціальні мережі як засіб двосторонього зв’язку з аудиторією ЗМІ ...........57 3.3. Соціальні мережі як засіб позитивного й негативного впливу на аудиторію та ЗМІ. ……………………………………………………………………………....60 ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3…………………………………………………….71 Розділ 4. Використання засобами масової інформації соціальних мереж 4.1 Друкованої преси («Дзеркало тижня», 4.2 Радіоканалів (_______) 4.3 Новинних телеканалів («5 канал», «24 канал») ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..72 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….…77 Звертайтесь. ел.пошта irenka@i.ua Fb https://www.facebook.com/profile.php?id=100017248744751
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність. Завершення минулого тисячоліття принесло разом з собою нове поняття та новий продукт - Інтернет. Згодом ми ознайомились з новітнім поняттям як Інтернет-журналістика. Варто зазначити що дане явище є зовсім нове, специфічне і надзвичайне. Науково-технічний прогрес задає швидкий ритм життя, який посилюється певними вимогами. Серед них це отримання інформації над швидкими темпами, з надійних джерел та в будь-яке місце. Виконати ці завдання під силу лише Інтернет – журналістиці. Інтернет-журналістика – різновид журналістики, що перебачає поширення журналістських матеріалів через мережу Інтернет. Це різновид журналістики, що передбачає поширення журналістських матеріалів через мережу Інтернет. Близькими до Інтернет - журналістики є поняття «мережева журналістика», «веб-журналістика», «онлайн-журналістика». У вузькому значенні Інтернет - журналістика - матеріали, що публікуються в онлайн – ЗМІ, тобто у мережевих версіях традиційних ЗМІ, або в самостійних онлайн – виданнях. У широкому значенні до Інтернет - журналістики можуть відносити також блоги, соціальні медіа та інші засоби масової комунікації, що використовуються в Інтернеті. Для їх позначення закордонні фахівці вже давно використовують термін «соціальні медіа». З одного боку, Інтернет – журналістика диференціювалась як четвертий вид ЗМІ, а з іншого саме онлайн-видання поєднали в собі риси всіх інших різновидів медіа. Поняття «нові медіа», «Інтернет – ЗМІ», «Інтернет – медіа» зазнали відчутного впливу процесів, які унеможливили в багатьох випадках чітке й однозначне окреслення їхніх меж [22, c.62]. Спілкування в соціальних мережах Fасеbооk і Twіttеr уже стали повноцінним джерелом інформації, на яке із впевненістю посилаються найавторитетніші онлайн-медії. Проте в часи бурхливих суспільних, політичних та військових подій дописи в сомережах набувають особливого значення, оскільки часто саме у Fасеbооk і Twіttеr інформація з’являється раніше, ніж її оприлюднюють офіційні джерела: високопосадовці, прес-служби, речники тих чи інших інституцій. Крім того, у місцях, охоплених збройними протистояннями, через неможливість повноцінного функціонування державних установ та, часто, ускладненість доступу професійних кореспондентів соціальні мережі стають чи не єдиним джерелом інформації про загибель громадян і руйнування інфраструктури.