Зразок роботи
2.2. Включення інноваційних технологій у роботу з розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення як необхідність сьогодення
Діти з мовленнєвими порушеннями часто мають труднощі у сприйнятті інформації, її засвоєнні та, відповідно, й у відтворенні. Тому виникла необхідність пошуку більш нових (інноваційних) підходів у роботі з дітьми з мовленнєвими порушеннями.
Інноваційний підхід, тлумачення запропоновано Н.Дічек, як «локальна зміна в навчально-виховному процесі і як розроблення нових (для певного історичного періоду) навчальних методик, програм, технологій, що сприяють ефективнішому вирішенню конкретних навчально-виховних завдань, зумовлених вимогами суспільного й особистісного розвитку» [19, с.41].
На даному етапі запропоновано наступні технології для розвитку зв’язного мовлення дошкільників (див. рис. 2.7).
Рис. 2.7. Нетрадиційні форми розвитку зв’язного мовлення
Розглянемо детальніше кожну із них.
Казкотерапія – це ефективний засіб для кожної дитини дошкільного віку втілення казкових смислів у реальність. Використання казок дозволяє впливати на розвиток мовлення та психічних функцій в опосередкованій формі для дошкільника.
Основним принципом казкотерапії є цілісний розвиток особистості, піклування про душу («піклуватися про душу» з грецької – це «терапія»). Під час використання казки дитину відчуває себе розслабленою та вільною. У цей момент починається процес плавної компенсації мовленнєвих і психічних функцій [4].
Завданнями казкотерапії є наступні:
створення сприятливої психологічної атмосфери;
збагачення емоційно-чуттєвої сфери дитини (співпереживання героям казки, вміння передати емоційний стан героя казки, розвиток міміки, пантоміміки);
удосконалення звукової сторони мови, сприйняття та виразності;
удосконалення лексичних та граматичних мовних засобів;
розвиток діалогічного та монологічного мовлення.
В атмосфері казки діти розслабляються, стають більш відкритими, виявляють інтерес до виконання різноманітних завдань. Через використання казки, її сюжетних ліній педагог вирішує багато проблем з корекції. Подібні заняття зазвичай проводять на високому емоційному рівні, викликаючи високий рівень інтересу у дітей та допомагаючи набагато швидше усунути недоліки мовлення. Наприклад, розглянемо українську народну казку «Колобок» (див. рис. 2.8). Завдяки казці діти вчаться долати бар’єри у спілкуванні, відчувати один одного, знаходити кращий спосіб для прояву почуттів та емоцій.
Казкову історію може використати і вчитель-логопед на різних етапах занять: від проведення артикуляційної гімнастики до відпрацювання умінь граматично правильно висловлювати власну думку (див. додаток Б, Е) [4].
Рис. 2.8. Схема розповіді української народної казки «Колобок»
Гра – найважливіший супутник дитинства, адже це провідний вид діяльності дітей дошкільного віку. Сучасні діти потребують ігор яскравих, з різною кількістю деталей, які можуть трансформуватися з одного предмету в інший за лічені хвилини. На допомогу прийшов конструктор LEGO.
LEGO – це не просто конструктор, це інструмент, що дає змогу побачити і зрозуміти внутрішній світ дитини, її особливості, визначити наявні в неї труднощі. Це засіб, який через гру сприяє формуванню, розвитку та вдосконаленню таких процесів:
фонематичних процесів (слухового сприймання, уваги, пам’яті; фонематичного слуху, аналізу і синтезу);
зв’язного діалогічного і монологічного мовлення;
просодичних компонентів мовлення (висоти і сили голосу);
зорового сприймання та просторового уявлення;
дрібної моторики;
вищих психічних функцій.
Використання конструктора на заняттях дає змогу створити позитивний настрій, попередити появу негативних емоцій, пов’язаних з труднощами під час опанування навчального матеріалу, позитивно відображається на якості корекційного навчання. Розвиваючи дрібні диференційовані рухи пальців і кистей рук, воно стимулює розвиток мовно-рухових зон кори головного мозку, що в свою чергу, створює підґрунтя для розвитку мовлення [15, с.19].
А використання LEGO-елементів досить ефективне і під час проведення занять з навчання грамоти. Викладаючи чи створюючи букву з «цеглинок», діти краще запам’ятовують її образ, розташування елементів. У разі залучення декількох аналізаторів (зорового, мовно-рухового, слухового, тактильного) формуються стійкі зорові образи букв та зв’язок з їхнім звучанням. У подальшому це забезпечує правильне сприймання і відтворення букви на письмі, запобігаючи виникненню помилок на заміну графічно подібних букв чи спотворення їхнього графічного образу (пропуск та дописування зайвих елементів букв). Застосування «цеглинок» під час складання схем речення, диференціації дзвінких-глухих, твердих-м’яких звуків чи виконання звуко-буквеного аналізу, позбавляє негативного ставлення до процесу навчання і створює позитивну мотивацію.
На заняттях з розвитку мовлення LEGO-набори створюють базу для закріплення лексичних тем, збагачення активного словника, розвитку зв’язного, граматично правильного монологічного і діалогічного мовлення. Наприклад, діти в процесі гри розповідають про те, що хочуть збудувати і як це робитимуть, описують і порівнюють свої споруди, називають частини та їхнє розташування. А також граються з ними, коментуючи свої дії. Усе це відбувається в тісній взаємодії з педагогом, який завжди допоможе, стимулюватиме та спрямовуватиме ігрову діяльність до досягнення корекційно-розвивальної мети (див. додаток В, К) [15, с.20].
Одним із варіантів ігрової терапії є піскотерапія. Природна потреба дитини грати з піском зумовлює можливість використання пісочниці у своїй роботі не тільки психотерапевтом, але й вчителем-логопедом (див. додаток З). Пісочну логотерапію доцільно застосовувати дітям з раннього віку. Головною особливістю цього напрямку є заповнений піском ящик синьо-блакитного кольору (що символізує небо та воду) і розмірами 500х700х80 мм. На полиці або в коробці біля пісочниці розміщені різні предмети: іграшки, прикраси, стрічки, палички, що підходять для побудови композиції з піску. Наприклад, гра «Камінці», зміст гри: в пісочниці зобразити впереміш різні геометричні фігури: квадрати, трикутники, кола. Пояснити дитині, що це «камінчики», по яких їй необхідно перейти на другий берег річки. Щоб це зробити, слід показати лише круглі камінчики, потім – квадратні, трикутні [4].
Завдання, які можна вирішити за допомогою піскотерапії:
стабілізувати емоційний стан;
зняти або зменшити м’язову напругу;
поглиблювати тактильно-кінетичну чутливість й дрібну моторику;
покращувати візуально-просторову орієнтацію та мовленнєві можливості;
розширювати словниковий запас;
засвоювати навички звукового аналізу й синтезу;
удосконалювати фонематичний слух і сприймання;
удосконалювати зв’язне мовлення й лексико-граматичні категорії;
допомагати при вивченні літер, засвоєнні навичок читання й письма.
Дії дітей при грі з піском можна поділити на три типи:
1. Виконання певних маніпуляцій з піщаною поверхнею (діти заповнюють фігури піском, малюють по поверхні піску, роблять відбитки, збирають пісок в грудочки й створюють гірки).
2. Проникнення в товщу піску, риття котлованів і тунелів, заховання предметів у піску з подальшим вилученням з нього.
3. Організація композицій, створення сюжетів.
У практичній діяльності з дітьми із загальним недорозвитком мовлення доречно використовувати хромотерапію. Як відомо, деякі кольори радують очі, заспокоюють, сприяють притоку внутрішніх сил, бадьорять; інші ж – дратують, пригнічують, викликають негативні емоції. Кожен колір по-різному впливає на дитину, що враховує логопед у роботі.
Наведемо опис дії на дитину кожного кольору:
червоний – колір дії, сили та енергії;
помаранчевий – колір активізації, тепла;
жовтий – колір оптимізму, впевненості, радощів;
зелений – колір гармонії, рівноваги, надії, стабільності, цілісності;
блакитний – колір емоційності, інтуїції, внутрішньої гармонії, духовного зростання;
синій – колір натхнення й творчості, віри і відданості;
фіолетовий – колір містичний, таємничий;
рожевий – колір доброти, м’якості, ніжності, затишку й комфорту;
коричневий – колір захисту, міцності, надійності;
білий – колір відкритості, єднання, очищення;
сірий – колір розсудливості, стабільності, почуття міри.
Вчені визначили фізіологічні та психологічні компоненти впливу кольору на дитину. І ці два компоненти мають пряму спорідненість з емоціями. Різні емоційні стани викликають відповідні зміни в організмі: прискорення або уповільнення пульсу, зміну ритму дихання, швидкості реакції тощо [4].
Під час корекції вимови у дітей з порушеннями розвитку мовлення використання кольоротерапевтичної технології збільшує ймовірність того, що діти будуть пришвидшувати виконання завдань логопеда, оскільки їх цікавить різноманітність відтінків, які їх оточують у групі. Застосування кольоротерапії оптимізує процес корекції мовлення у дітей із загальним недорозвитком мовлення та сприяє одужанню дитячого організму.
Тривалі періоди автоматизації й диференціації представлених звуків втомлюють дитину. Використовуючи кольори в такі періоди, можна перетворити нецікаву роботу в цікаву, яскраву та креативну. На таких заняттях діти беруть предмети, іграшки певного кольору, виконують з ними різні дії, імітують ситуації. Усі дії обов’язково обговорюються. Необхідні звуки часто повторюються і діти насолоджуються процесом роботи з кольором.
Завдання, що можна вирішити, вдаючись до кольоротерапії:
автоматизація й диференціація поставлених звуків з використанням різнокольорових предметів;
розвиток зв’язного мовлення, покращення його граматичної будови;
розвиток загальної й дрібної моторики;
навчання дошкільників розслабленню у залежності від їх навколишнього колірного простору;
формування більш правильного дихання.
Вирішення цих проблем призводить до розвитку здібностей, до саморегуляції та до розширення здатності боротися з емоційними станами волі. У результаті спілкування дитини із зовнішнім світом розширюється, стає більш уважним, терплячим та щасливим. Все це сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу (див. додаток Ж).
Існує чималий досвід використання гри як ефективного способу виправити труднощі емоційного та особистісного розвитку дитини. У неформальному ігровому середовищі дошкільник не тільки засвоює знання, а й багато навичок та звичок, непомітно починає пристосовуватися до своєї поведінки та долати психологічні труднощі [4].
Існує цілком самостійний напрямок як лялькотерапія, під яким розуміється метод лікування й корекції за допомогою ляльок. Лялька використовується як проміжний засіб взаємодії дитини з дорослим.
Логопедична лялька – важлива частина корекційних ігрових вправ. Використання ляльок може допомогти педагогу зміцнити психічне здоров’я дітей з порушенням мовлення, зменшити хворобливі мовні переживання, послабити негативні емоції, досягти емоційної стійкості, вибудувати довіру до власних сил, розвинути більш позитивне ставлення до себе та інших, вдосконалити адаптацію до соціального середовища.
Логопедична лялька значно підвищує інтерес, що полегшує засвоєння дітьми корекційного матеріалу. Це сприяє активізації пізнавальної й мовленнєвої діяльності дітей із загальним недорозвитком мовлення.
За допомогою використання ляльки діти з порушеннями мовлення мають можливість розвивати слухо-зорову пам’ять, включати зорові й слухові аналізатори в роботу, формувати оральний праксис, розвивати кінетичні й кінестетичні відчуття та знаходити правильне положення язика у ротовій порожнині, створити динамічний візуальний образ артикуляційних структур, отримати чіткість та плавність рухів. Для того, щоб підготувати мовленнєві апарати дітей до відтворення звуків, логопед разом із лялькою за допомогою віршованих форм може виконувати артикуляційну гімнастику, що покращує якість та ефективність корекції, полегшує налаштування та автоматизацію мовних звуків.
Логопедична лялька також сприяє художній освіті. Діти з порушеннями мовлення більш сором’язливі, відмовляються читати вірш або навіть співати пісню, а з використанням ляльки роблять це із задоволенням. Вони намагаються стежити за якістю своєї вимови, їх просодичного компонента аби «навчати» говорити ляльку (див. додаток Д).
За допомогою методу логопедичних ляльок успішно вирішується ряд завдань корекції:
формування артикуляційних навичок;
формування правильної звуковимови;
постановка й автоматизація звуків;
формування сприйняття й фонематичного слуху;
формування складової структури слів, звуко-буквеного аналізу й синтезу;
засвоєння лексичних і граматичних засобів мовлення;
розвиток навичок зв'язного мовлення;
навчання елементам грамоти;
розвиток загальної й дрібної моторики;
розвиток комунікативних навичок;
формування психоемоційного досвіду й розвиток психічних процесів.
Один із сучасних нетрадиційних методів корекційного навчання є кріотерапія. Він полягає у використанні ігор з льодом. Допустимий вплив холоду на нервові кінцівки пальців має сприятливий вплив. Ефект обумовлений зміною діяльності судин – початковий спазм дрібних артерій, що супроводжується їх розширенням, значно покращує приплив крові до місця контакту, після чого покращується живлення тканин. Дозволений вплив на нервові закінчення пальців сприяє поліпшенню мовлення.
Ще В.Сухомлинський зазначав у своїх працях, що витоки дитячих здібностей й талантів є у них під рукою – на кінчиках пальців. Образно кажучи, з пальців виходять найтонші нитки – потоки, які живлять джерело творчого мислення. Іншими словами, чим більше майстерності у руці дитини, тим вона розумніша [56, с.10].
Застосування методу кріотерапії або контрасної терапії – дає змогу впливати на кінцівки рук холодом і теплом поперемінно. Від холоду скорочуються м’язи, а від тепла розслабляються. Скорочувальна здатність зростає. Рухи пальців починають формуватися краще, поліпшується пульсація, в кору головного мозку надходять спрямовані сигнали, внаслідок чого краще розвивається рухова зона (див. додаток Л).
Усе це сприяє вдосконаленню дрібніших рухів, активізації дрібної моторики і, як наслідок, поліпшується процес опанування графіки письма, а паралельно розвивається і мовлення [56, с.11].
Отже, використання інноваційних технологій у роботі з розвитку зв’язного мовлення допомагають диханню, покращують стан м’язів, зміцнити пам'ять, розвиває увагу, мислення, сприяє творчому самовираженню, розвитку уяви, естетичного досвіду, художніх здібностей дошкільника, створюють позитивний емоційний настрій, дозволяють експериментувати з почуттями, виражаючи їх у соціально прийнятній формі. А це в свою чергу виступає підґрунтям допомоги дітям з мовленнєвими порушеннями у роботі з розвитку зв’язного мовлення.
2.3. Експериментальне обґрунтування ефективності використання інноваційних технологій у корекційно-розвивальній роботі з дошкільниками з мовленнєвими порушеннями
Головною метою закладу дошкільної освіти при розвитку життєвих компетентностей є створення необхідних умов і стимулювання навчально-пізнавальної, практичної та комунікативної діяльності, необхідної для формування, застосування та здобуття досвіду, успішної реалізації життєвих навичок кожного дошкільника. Життєві навички не можна сформувати, розвинути й удосконалити поза щоденною пізнавальною та комунікативною діяльністю дітей [52, с.30]. Адже оволодіння мовленням – це активний процес спостережень, пошуків, порівнянь, встановлення узагальнень і відношень.
Коли ми говоримо про розвиток мовлення, то маємо на увазі сприймання, розуміння, запам’ятовування, відтворення як звуків, складів, речень, так і цілого тексту. Тому корекційна робота з дітьми з порушеннями мовлення носить системний і комплексний характер [24, с.6] та потребує використання взаємопов’язаних традиційних та інноваційних підходів.
Створення мовленнєвого середовища, спеціальна організація мовленнєвих ситуацій в закладі освіти є головною умовою успішної роботи з розвитку зв’язного мовлення дошкільників із мовленнєвими порушеннями.
У грудні 2018 року у закладі дошкільної освіти (ясла-садок) № 143 Львівської міської ради вчителем-логопедом було обстежено стан формування мовленнєвої компетентності 34-ох дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення (з 82-х за списком) за оціночною шкалою, яка містила в собі такі показники: уміння сприймати текст на слух, розвиток діалогічного та монологічного мовлення, вміння створювати усні висловлювання та культура мовлення.
Аналіз показників стану мовленнєвої діяльності обстежених дітей дали змогу зробити наступні висновки:
65% дітей неправильно структурують свої висловлювання, використовують прості речення;
54% дітей нечітко відповідають на питання після прослуховування тексту, переважають короткі відповіді, часто «так», «ні»;
26% дітей можуть самостійно скласти 2-3 речення (монолог), але за зразком дорослого;
38% обстежених дітей із мовленнєвими порушеннями не хотіли вести діалог з дорослими, замикалися в собі.
Дані обстеження спонукали до пошуку шляхів формування мовленнєвої компетентності вихованців. З метою створення єдиного освітньо-корекційного простору у закладі педагоги, дотичні до роботи з дітьми старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення, об’єдналися навколо проєкту «Розвиток зв’язного мовлення: нові підходи». Учасниками експерименту були вихователі дошкільних груп Сворень Л.П. (група «Ромашка»), Фірман А.Я. (група «Дзвіночок»), вчитель-логопед Пурська Г.М., практичний психолог Залізняк М.А. та батьки дітей-логопатів. При проведенні експерименту були враховані вікові та психологічні особливості дітей, рівень їх пізнавальної діяльності.
Метою проєкту було створення мовленнєвого середовища як головної умови розвитку і корекції мовленнєвої діяльності дітей-логопатів. Для досягнення цієї мети педагоги закладу опрацювали сучасні новітні технології з розвитку зв’язного мовлення у дітей, виокремили найбільш ефективні з них, висвітлили освітні, розвивальні, виховні завдання використання інноваційних технологій, прописали очікувані результати та необхідне обладнання для використання їх під час експерименту. Складовими компонентами цієї програми були:
набуття дітьми знань про новітні технології;
формування в дошкільників уміння визначити наступний складник мовленнєвого ланцюга (ймовірне прогнозування);
розвиток емоційної сфери дітей, який сприяє формуванню позитивної самооцінки у них;
розвиток просторової орієнтації та психічних процесів, зокрема зорового сприймання, мисленнєвих операцій порівняння, аналізу та синтезу;
розвиток зв’язного мовлення та лексико-граматичних категорій тощо.
Впродовж пів року з січня до травня 2019 року проводилась робота з формування і розвитку мовленнєвої компетентності дітей за напрямами, запропонованими Н.Мовчан [42] та адаптованими для дітей із мовленнєвими порушеннями (див. табл. 2.1.).
Магістр