Зразок роботи
ВСТУП
На даний час у логопедії специфіка розвитку фонематичних процесів у дітей зі стертою формою дизартрії досить актуальна, але й до сьогодні залишається відкритою для досліджень. Вона охоплює виховання культури мовленнєвого слуху, вироблення умінь розпізнавати визначений логопедом звук у слові; навчання аналізувати звуковий склад слова; вироблення узагальнюючих уявлень про диференціальні ознаки фонем рідної мови. Питання взаємозалежності між мовленнєвим та психічним розвитком дитини дедалі частіше висвітлюються в теорії та практиці спеціальної психології, логопедії, психолінгвістики.
На розвиток фонематичних процесів впливає багато факторів, основним з яких є концентрація уваги. Ці компоненти тісно пов’язані між собою, адже через неуважність діти зі стертою формою дизартрії часто не справляються із завданнями для корекції фонематичних процесів. Тому досить важливим є своєчасне виявлення низького рівня концентрації уваги та її подальший розвиток. Відповідно до того, при покращенні рівня концентрації уваги є шанси швидше і якісніше корегувати фонематичні процеси у дітей дошкільного віку зі стертою формою дизартрії. Недостатньо досліджена залежність фонематичних процесів від концентрації уваги стала проблематикою даної теми.
Аналіз психолого-педагогічної літератури. Численні дослідження науковців (Н.С. Гаврилова, О.А. Данілавічютє, В.М. Ільяна, Л.В. Коваль, Ю.В. Рібцун, Є.Ф. Соботович, В.О. Тищенко, Л.Ю. Цвєткова) доводять, що недорозвинення фонематичних процесів (фонематичного аналізу, фонематичного синтезу, фонематичного сприймання та фонематичного уявлення) призводить до порушень звуковимови, навичок писемного мовлення, негативно позначається на розвитку лексико-граматичної сторони та зв'язного мовлення. А для того, аби корекція фонематичних процесів пройшла успішно в дітей дошкільного віку зі стертою формою дизартрії, в них має бути добре розвинута концентрація уваги [16, с. 24].
Науковими доробками Р.І. Лалаєвої, Р.Є. Левіної, Н.М. Нікашиної, Г.А. Каше, Ю.В. Рібцун, М.А. Савченко, Є.Ф. Соботович, Л.Ф. Спірової, Г.М. Чиркіної також доведено, що основною умовою успішної корекції мовленнєвих порушень неодмінно є розвиток сприймання звуків мовлення, який залежить від концентрації уваги. Без уміння сконцентровано і чітко диференціювати на слух фонеми рідної мови неможливо у подальшому оволодіти навичками звукового аналізу й синтезу [24, с. 22].
Аналіз науково-теоретичних джерел О.А. Вінарської, О.А. Данілавічютє, Є.Ф. Соботович, В.О. Тищенко виявив, що у дітей фонематичні процеси формуються послідовно від простішого до складнішого: фонематичне сприймання, фонематичне уявлення, фонематичний аналіз та синтез. У розвитку кожного фонематичного процесу можна виділити три етапи: початковий, основний і заключний. Тривалість розвитку кожного з них різна і залежить від його складності. Для розвитку кожного наступного фонематичного процесу потрібна не стільки повна сформованість попереднього, скільки достатня, а тому окремі етапи розвитку різних за складністю фонематичних процесів можуть накладатися [3, с. 89].
Дослідження в галузі дефектології (Р.М. Боскис, О.М. Гопиченко, Б.М. Гріншпун, Г.А. Каше, В.К. Орфінська, Л.Г. Парамонова) показують, що порушення фонематичного слуху може спостерігатися у дітей з порушеннями мовлення різного ґенезу та різного рівня складності. Зокрема, у категорії дітей з дислалією, ринолалією та дизартрією вони найчастіше проявляються у стертому вигляді і обумовлюють не лише виникнення порушень вимови фонем, але й труднощі розвитку фонематичного контрою та фонематичного аналізу і синтезу [3, с. 91].
За даними науковців: Л.І. Андрусишин, Т.І. Бесоновою, А.С. Винокур, Н.С. Жуковою, О.М. Мастюковою, І.С. Марченко, Л.Ф. Спіровою, Т.Б. Філічовою, А.В. Ястребовою, у дітей із дизартрією спостерігається недостатня спрямованість, стійкість та сконцентрованість уваги, обмеженість у можливостях її розподілу, порушення всіх (або частково) видів контролю за діяльністю (попереджуючого, поточного, подальшого). Розподіл уваги між мовленням та практичною діяльністю викликає в них відповідні труднощі у виконанні поставлених завдань, але інтерес у предметно-трудовій діяльності підвищує рівень стійкості їх уваги [2, с. 15].
Діти з фонетико-фонематичними порушеннями мовлення, за дослідженнями вчених (А.С. Вінокур, Л.С. Волковою, О.Л. Жильцовою, Г.А. Каше, Т.Б. Філічовою, Г.М. Чиркіною), відрізняються неоднозначною реакцію на мовленнєву недостатність, тому їхній психічний недорозвиток залежить від індивідуальних відмінностей, темпераменту, стилю виховання і, відповідно, проявляється по-різному: в одних учнів спостерігається пасивність, недостатньо стійка увага, швидке виснаження, відволікання, що впливає на сприймання навчального матеріалу, в інших – наполегливе відпрацювання власних недоліків [1, с. 8].
В результаті аналізу наукових джерел (Л.В. Нейман, О.І. Свиридов, О.Д. Хомська, Л.С. Цвєткова) було визначено, що причини виникнення порушень фонематичних процесів у дітей різні. Їх розглядають з точки зору анатомії і фізіології, нейропсихології, психолінгвістики [3, с. 93].
Актуальність теми. Правильний розвиток фонематичних процесів у дітей дошкільного віку зі стертою формою дизартрії є важливою складовою формування грамотного мовлення в подальшому, але через низьку концентрацію уваги шанси на розвиток фонематичних процесів знижуються. Саме через це, дослідження взаємозалежності між цими двома компонентами є актуальним на даний час і потребує детального вивчення.
Новизна дослідження характеризується тим, що виявлення взаємозалежності між розвитком фонематичних процесів та рівнем концентрації уваги у дітей дошкільного віку зі стертою формою дизартрії досліджується, аналізується і висвітлюється на локальному рівні вперше.
Об’єктом дослідження є фонематичні процеси в дітей дошкільного віку зі стертою формою дизартрії.
Предмет дослідження – особливості взаємозв’язків між розвитком фонематичних процесів та рівнем концентрації уваги в дітей дошкільного віку зі стертою формою дизартрії.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні: існує взаємозв'язок між розвитком фонематичних процесів та рівнем концентрації уваги у дітей дошкільного віку зі стертою формою дизартрії. При підвищенні рівня концентрації уваги покращується розвиток фонематичних процесів, і навпаки.
Мета дослідження – виявлення взаємозв’язків між розвитком фонематичних процесів та рівнем концентрації уваги в дітей дошкільного віку зі стертою формою дизартрії.
Виходячи з поставленої мети дослідження, визначення його об'єкта, предмета, гіпотези, були сформульовані наступні завдання:
1. розглянути поняття, причини і симптоматику стертої форми дизартрії ;
2. розглянути поняття фонематичних процесів та концентрації уваги;
3. дослідити рівень розвитку фонематичних процесів і рівень концентрації уваги у дітей дошкільного віку та порівняти їх;
4. перевірити взаємозв’язок і залежність між розвитком фонематичних процесів та рівнем концентрації уваги в дітей дошкільного віку зі стертою формою дизартрії.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки висунутої гіпотези використано такі методи дослідження:
- теоретичні методи: аналіз психолого-педагогічної літератури;
- емпіричні методи, що включають тестування, формуючий експеримент, методи обробки даних: кількісний аналіз із використанням методів математичної статистики і якісний аналіз результатів дослідження.
У ході дослідницького завдання були використані наступні методики: анкетування, спостереження, бесіда, опитування.
Структура: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Магістр