0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Бухгалтерський облік надходження та вибуття основних засобів (ID:349895)

Тип роботи: курсова
Сторінок: 42
Рік виконання: 2019
Вартість: 200
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ЗАСОБИ: ПОНЯТТЯ, ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ 5 1.1 Визначення основних засобів та їх класифікація 5 1.2 Оцінка основних засобів, шляхи надходження 10 1.3 Нормативно-правове регулювання обліку основних засобів 14 РОЗДІЛ 2. УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ 18 2.1 Документальне оформлення наявності і руху основних засобів 18 2.2 Облік надходження основних засобів 22 2.3 Облік амортизації основних засобів 25 2.4 Облік вибуття основних засобів 30 РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ 34 ВИСНОВКИ 37 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 40 ДОДАТКИ 43
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність роботи. Здійснення обліку на підприємстві є першочерговим завданням бухгалтера, в ході обліку дуже важливо правильно розподілити усі надходження та витрачання за відповідними статтями балансу, проте не менш важливим є правильне відображення основних засобів. Саме основні засоби є основою будь-якого виробництва та служать ключовим елементом для здійснення операційної діяльності. Важливим аспектом обліку основних засобів є правильне занесення їх на баланс та обрання найкращого для підприємства методу нарахування амортизації. Не менш важливим в контексті дослідження основних засобів є правильне документальне оформлення процесу вибуття та надходження основних засобів на підприємстві. Усе вищесказана обумовлює актуальність роботи. «Метою курсової роботи є дослідження особливостей бухгалтерського обліку надходження та вибуття основних засобів. На основі сформульованої мети можна виділити наступні завдання: ̶ дослідити визначення основних засобів та їх класифікація. ̶ описати процес оцінки основних засобів, шляхи надходження. ̶ проаналізувати нормативно-правове регулювання обліку основних засобів. ̶ охарактеризувати документальне оформлення наявності і руху основних засобів. ̶ дослідити облік надходження основних засобів. ̶ описати облік амортизації основних засобів. ̶ схарактеризувати облік вибуття основних засобів. ̶ дослідити можливості удосконалення обліку основних засобів з використання комп’ютерної техніки. Дослідженню дебіторської заборгованості присвячено багато робіт зарубіжних і вітчизняних економістів: Й. С. Завадський, Н. Д. Бабяк, В. М. Бойко, П. Т. Вашків, А. Б. Борисов, І. А. Бланк, В. В. Сопко, В. С. СухарськийЮ. В. Неміш, О. Г. Агрес Об’єктом дослідження є бухгалтерський облік основних засобів, а предметом процес їх вибуття та надходження. Методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: методи абстрагування, індукції, дедукції, аналізу, синтезу та логічного аналізу, системний метод; історичний та діалектичний; логічного узагальнення; методи статистичного аналізу, графічного аналізу тощо. Джерела дослідження. Інформаційною базою дослідження стали законодавчо-нормативні документи, навчальна та наукова література, матеріали періодичних друкованих видань, вихідні дані, використані для написання курсової роботи (первинні документи, облікові регістри підприємства, обраного за базу дослідження, його форми звітності).   РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ЗАСОБИ: ПОНЯТТЯ, ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ 1.1 Визначення основних засобів та їх класифікація Перш ніж розглядати операції з основними засобами (далі - ОЗ), варто дослідити визначення цієї категорії.. Почнемо з дослідження визначення і бухгалтерському та податковому обліку. Водночас варто відзначити, що «бухгалтерський» і «податковий» підхід до визначення основних засобів у багатьох відношеннях схожий, але є й певні відмінності. Порядок бухгалтерського обліку основних засобів регулює П(С)БО 7 «Основні засоби», згідно пункту 4 даного стандарту визначення бухгалтерське визначення звучить так: основні засоби - це матеріальні активи, які утримуються підприємством з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного ріку (або операційного циклу, якщо він довший за рік). У бухгалтерському обліку об’єкт основних засобів визнається як актив, якщо існує ймовірність того, що компанія отримає майбутні економічні вигоди від його використання, і його вартість може бути достовірно визначена. Одиницею обліку є об’єкт основних засобів. Слід зауважити, що об’єктом основних засобів є: ̶ комплектний пристрій з усіма пристосуваннями та аксесуарами до нього; ̶ конструктивно відокремлений елемент, що призначений для виконання окремих незалежних функцій; ̶ окремий комплекс конструктивно пов'язаних об'єктів однакового або різного призначення, що мають для своєї служби загальні пристрої, аксесуари, приладдя, управління і єдиний фундамент, в результаті чого кожен об'єкт може виконувати свої функції, а комплекс може працювати тільки як частина комплексу, а не самостійно; ̶ інший актив, що відповідає визначенню основних засобів або частини такого активу, що контролюються підприємство. Крім того, якщо один об'єкт ОЗ складається з частин, що мають інший строк корисного використання, то кожна з цих частин може бути визнана в бухгалтерському обліку як окремий ОЗ. Для цілей бухгалтерського обліку П(С)БО 7 розподіляє основні засоби безпосередньо на основні засоби та інші необоротні матеріальні активи. ОС в податковому обліку мають дещо інше визначення [20]. «Податкове» визначення основних засобів наведене в ПКУ. Так, ОЗ — це матеріальні активи, в тому числі родовища корисних копалин, які передбачені для використання в надрах, вартість яких перевищує 6000 грн. і поступово скорочується у зв’язку з фізичним або моральним зносом, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку і очікуваний строк корисного використання (експлуатація) з моменту введення в експлуатацію перевищує один рік (операційний цикл). Матеріальні цінності, вартість яких менша аніж вказаний критерій, а термін служби більше одного операційного циклу, розглядаються в податковому обліку як малоцінні необоротні матеріальні активи [16]. Поряд із тим у Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку (IAS) 16 міститься визначення: основні засоби це матеріальні об’єкти, які утримують задля використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг, для надання в оренду іншим або для адміністративних цілей; використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного звітного періоду [8]. Вчені, вивчаючи питання основних засобів, намагаються уточнити цю категорію відповідно до потреб аналізу, конкретної галузі чи управління. Визнання основних засобів і ознаки класифікації активу, як об’єкта основних засобів у своїх роботах охоплювали ряд вітчизняних і зарубіжних вчених. Систематизацію трактування поняття «основні засоби» відповідно до ознак наведено таблиці 1.1. Таблиця 1.1. Ознаки визнання основних засобів Автори Критерії визнання основних засобів Матеріальність Призначення Поступове перенесення вартості Термін використання Вартісне вираження Агрес О. Г. + + + + + Бабаєв Ю. А + + Бабяк Н. Д. + + + Безруких П. С + + Бланк І. А. + + Бойко В. М., Вашків П. Г. + + Бутинець Ф. Ф. + + + Грабова Н. Н. + + Загородній А. Г., Вознюк Г. Л. + + + Неміш Ю. В. + + + Сердюк В. Н. + + Джерело: складено автором на основі [2, 4, 6, 10] Аналіз наведених вище визначень основних засобів свідчить про те, що більшість авторів при розкритті сутності цієї категорії підкреслюють такі ключові критерії визнання основних засобів як: матеріальність (наявність матеріальної форми), призначення (міститься з метою використання їх у виробничому процесі, постачання товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим або виконання адміністративних або соціально-культурних функцій); термін корисного використання (більше року або робочого циклу, якщо він більше року).