Зразок роботи
ВСТУП
У курсовій роботі визначено сутність поняття «криза» та запропоноване власне його тлумачення на підставі дослідження основних видів криз та їх особливостей. Крім того, визначено методи діагностики криз та етапи, на яких доцільно їх застосовувати, розглянуто моделі прогнозування ймовірності банкрутства підприємств, а також запропоновано використовувати системний підхід в дослідженні антикризового управління підприємством.
На сьогодні майже кожне підприємство знаходиться в кризовій ситуації, що вимагає змін у підходах до виявлення загроз, їх оцінки, управління та запровадження відповідних механізмів їх подолання. З огляду на це, виникає необхідність у перегляді концепцій антикризового управління та їх адаптації до сучасних умов.
Невизначеність та ризикованість роблять кризи невід’ємною частиною кожного підприємства, за таких умов розвитку економіки криз стає все більше. Водночас кризи допомагають виявити всі суперечності та слабкі місця в економічній діяльності, надають поштовх для більш глибокого та ґрунтовного дослідження економічних процесів, явищ, форм, методів, інструментів, механізмів і систем. Кризово-інноваційний стан розвитку економіки є однією з характеристик сьогоднішніх реалій в Україні. При цьому кризи впливають на найцінніші ресурси, що призводить до вразливості підприємства та необхідності запровадження системи антикризового управління.
Наслідком криз можуть слугувати порушення функціонування підприємств загалом і окремих складових їх діяльності зокрема. Не всі суб’єкти господарювання витримують перевірку кризою, що й обумовлює актуальність теми курсової роботи.
ВИСНОВКИ
Поняття «криза» було досліджено багатьма науковцями усього світу. При цьому в рамках виконання курсової роботи були виявлені протиріччя у досліджених визначеннях, що зумовило необхідність розроблення власного визначення.
Криза – це переломний момент у діяльності підприємства, що порушує стабільність його організації, а також потребує антикризового управління. Наслідки від порушення стабільності можуть мати як негативний ефект, так і позитивний.
Концепція розвитку через кризу показує, що вона може розглядатися як необхідна умова для розвитку. Але очевидним є й те, що кожне підприємство прагне до мінімізації витрат, пов’язаних із кризовими явищами. За таких умов найкращим виходом є контроль за кризами.
Крім того, в курсовій роботі були дослідженні класифікації криз для більш глибокого розуміння цього поняття.
Увагу також було зосереджено на можливих методах діагностики криз та на детальному дослідженні п’ятьох основних груп моделей прогнозування ймовірності настання банкрутства підприємств, серед яких такі: моделі коефіцієнтного аналізу, logit-моделі, експертні моделі, моделі аналізу грошового потоку та моделі дискримінантного аналізу.
Виявлено необхідність поєднання у використанні сучасних інструментів прогнозування ймовірності банкрутства з традиційними, а також необхідність адаптації кожного методу до українських реалій.
Традиційні методи відзначаються простотою в розумінні механізму практичного застосування, що не можна сказати про більш сучасні варіанти. На прикладі нейронних мереж можна зрозуміти, що імплементація даного ресурсу в компанію буде супроводжуватися витратами у зв’язку з адаптацією запропонованого інструменту до конкретного підприємства, а також його обслуговуванням, вже не кажучи про пошук персоналу з необхідними компетенціями, які б перекладали отримані результати у зрозумілі для всіх співробітників підприємства звіти.
Не кожне підприємство погодиться піти на такі ризики, а деякі взагалі не будуть мати необхідності у застосуванні сучасних інструментів. Без сумніву, що перспективні напрямки дійсно існують, але потребують подальшого дослідження.
Також в рамках виконання курсової роботи було запропоновано розглядати антикризове управління з точки зору системного підходу. Обумовлено це тим, що не існує однозначності у визначенні поняття «антикризове управління», що свідчить про його складність. Це зумовлює необхідність створення системи антикризового управління.
Детально розглянуто елементи системи антикризового управління, що дозволило оцінити рівень його необхідності на підприємстві в цілому.
В умовах турбулентності середовища така система допоможе швидше адаптуватися до кризоутворюючих чинників, які впливають на підприємство, та ефективно керувати кризами. Для цього необхідно здійснювати не лише кризове управління, а й передкризове та посткризове. Кожне із цих видів антикризового управління має свої конкретні завдання.
Також підприємству, серед усього іншого, потрібно обрати стратегію антикризового управління, яка буде визначати алгоритм подальших дій, виходячи з якого можна буде обирати адекватні інструменти впливу.
Чітке усвідомлення поточного стану, діагностика минулих тенденцій та прогнозування майбутніх забезпечать підприємству ефективне антикризове управління.
ЗВІТ АНТИПЛАГІАТУ 85%.
Магістр