Зразок роботи
ВИСНОВКИ
Практична роль собівартості продукції у фінансово-господарські та управлінській діяльності підприємства є дуже важливою, оскільки недостатньо об’єктивне її визначення призводить до зниження загальної ефективності процесу виробництва та, як наслідок, може призвести до суттєвого погіршення результативних показників діяльності підприємства.
Як економічна категорія собівартість є ключовим визначником грошового вираження витрат підприємства як на виробництво продукції, так і на її реалізацію.
За методом групування за економічними елементами до її складу входять: матеріальні затрати, витрати на оплату праці та соціальні відрахування з неї, амортизація виробничих основних засобів й інші витрати; за методом групування за статтями калькуляції – прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі витрати, постійні розподілені загальновиробничі витрати, постійні нерозподілені загальновиробничі витрати та наднормативні виробничі витрати.
В рамках виконання практичної частини курсової роботи було проведена аналіз фінансового стану ПрАТ «Тернопільський молокозавод» (код за ЄДРПОУ 30356917), основним видом діяльності якого перероблення молока, виробництво масла та сиру.
Розмір статутного капіталу підприємства – 15 млн гривень, а середньооблікова чисельність персоналу – 1350 осіб. Підприємство має 19 філій – відокремлених підрозділів без статусу юридичної особи.
У 2020 році ПрАТ «Тернопільський молокозавод» вироблено 60,9 тис. тонн продукції собівартістю 1 613,5 млн грн (в т.ч. 57,2 тис. тонн молочної продукції, 2,4 тис. тонн масла та 1,3 тис. тонн казеїну).
Аналіз фінансового стану підприємства засвідчив, що:
- на кінець 2020 року основними джерелами формування ресурсів підприємства були зобов’язання – 53,1%;
- за 2020 рік нерозподілений прибуток зріс на 12,6%;
- переважання у структурі позикових коштів короткострокових джерел являється негативним фактом, що може характеризувати стан підвищення ризику втрати фінансової стійкості;
- на кінець 2020 року в структурі активу підприємства дві третини мають необоротні активи (свідчить про «важку» структуру активів);
- у 2020 році підприємство досягнуло високого рівня ділової активності – якщо у 2019 році в порівнянні з 2018 роком темпи приросту чистого доходу від реалізації продукції, валового прибутку, фінансового результату від операційної діяльності, фінансового результату до оподаткування та чистого прибутку були від’ємними, а підприємство отримало збиток у розмірі 33,8 млн грн, то у 2020 році відносні показники темпів приросту склали, відповідно, 14%, 22%, 1504%, 272% та 243%;
- прибуток підприємства у 2020 році випередив темпи зростання виручки від реалізації більш ніж в 10 раз, що говорить про ефективність оптимізації технологічного процесу та суттєве зниження витрат виробництва.
При таких позитивних тенденціях підприємство має дуже низьку ліквідність своїх активів та перебуває у кризовому фінансовому (платіжному) стані – баланс підприємства не є абсолютно ліквідним, мінімальні умови фінансової стійкості не дотримуються, а власних оборотних коштів підприємства недостатньо для швидкого покриття його заборгованості.
Значення показника власних обігових коштів підприємства має від’ємне значення та постійну тенденцію до його зростання. Це свідчить про майбутню нездатність підприємства фінансувати запаси за рахунок адекватних джерел. При цьому слід зазначити, що керівництвом підприємства вже вживаються заходи щодо відновлення фінансової стійкості, зокрема розпочато процес зменшення запасів та витрат (збільшення оборотності запасів), а також забезпечено поповнення власних оборотних коштів.
Ще одним критично негативним показником фінансового стану підприємства є коефіцієнт маневреності власного капіталу, який показує долю власного капіталу, що знаходиться в обігу, тобто має можливість вільно маневрувати. Значення цього показника для підприємства за останні три роки було від’ємним (-0,13, -0,37, -0,46, -0,43), це свідчить про те, що власний капітал підприємства повністю капіталізований, а також, що підприємство відчуває гостру нестачу власних обігових коштів.
Розраховані значення коефіцієнтів рентабельності свідчать, що кожної гривні, вкладеної в активи, підприємство отримує 5 коп. прибутку (у 2019 році – 4 коп. збитку), кожна інвестована власниками гривня приносить 11 коп. прибутку, кожна гривня чистого доходу від реалізації продукції приносить підприємству 15 коп. валового прибутку та 2 коп. чистого прибутку.
В ході виконання курсової роботи були розглянуті можливі заходи щодо зниження собівартості виробництва продукції, зокрема:
• збільшення обсягів виробництва;
• підвищення продуктивності праці;
• суворий режим економії матеріальних затрат;
• пошук варіантів зменшення закупівельних цін на матеріали та сировину;
• мінімізація та повне усунення втрат від браку та інших технологічних втрат.
В цілях курсової роботи було проведено розрахунок економічного ефекту від впровадження такого заходу зниження собівартості виробництва продукції як збільшення обсягів виробництва (на прикладі збільшення обсягів виробництва масла з 200 тонн, вироблених у квітні 2021 року, до 240 тонн або на 20%).
За базовими розрахунками собівартість виробництва однієї тонни масла складала 142,2 тис. грн, тоді як після збільшення обсягів до 240 тонн вона склала 138,3 тис. грн, відповідно економічний ефект від запровадження такого заходу зниження собівартості склав 3,8 тис. грн на кожну тонну масла, або 2,7% зменшення собівартості одиниці виробленої продукції.
ЗВІТ АНТИПЛАГІАТУ 75%
Магістр