Зразок роботи
Згідно з частиною 2 статті 54 Конституції України, громадянам ґарантується свобода літературної, художньої, наукової творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом [1].
Творчість – іманентна властивість людини, об’єктивна складова її існування, яка саме і обумовлює потребу в прояві творчості. Це стосується будь-якої діяльності людини – чи то професійної, чи то аматорської [2, с. 77]. Виходячи із загального характеру вказаної класифікації, потреба у творчості має конкретний характер. Ця якість робить її полісемантичною правовою категорією.
Так, наприклад, у людини є потреба в отриманні матеріальної винагороди за створені нею результати творчої діяльності (матеріальна потреба) або потреба у визнанні, повазі та належній оцінці оточуючими творчих здібностей автора, а також передачі свого досвіду (соціальна потреба), потреба знаходити нові, неординарні методи вирішення інтелектуальних завдань у складних життєвих ситуаціях (інтелектуальна потреба), потреба у спогляданні/усвідомленні своїх результатів творчої діяльності як таких, що викликають самоповагу та гордість за самого себе (естетична потреба), потреба у вираженні внутрішнього світу, її почуттів, думок, що становлять духовний світ кожної особи (духовна потреба).
Виходячи із вищевказаного, істотною ознакою «творчості» як явища є те, що за своїм змістом вона є комбінованою, охоплює всю систему потреб людини, тобто всі сфери життя.
Магістр