Зразок роботи
Вступ
Так склалося, що українському народові майже всю його історію не вдавалося створити повноцінну довготривалу незалежну державу. Весь час наш народ боровся за проголошення своєї незалежності у власній суверенній державі. Сотні тисяч і мільйони українців гинули, прагнучи добитися цієї мети. Ми шукали допомоги інших країн, вступали в союзи з імперіями і князівствами, але все марно. Українців катували, убивали, відсилали до тюрем, але це не зламало прагнення народу до визволення, до бажання будувати власну країну власними руками.
В XX ст. починається новий етап руху за самостійність. Створюються партії, організації, що починають відкриту боротьбу. Початок XX ст. знаменувався епохою великих перемін: падіння Російської імперії, Перша світова війна, Соціалістична революція в Росії. Ці події посилили боротьбу українців.
Та на жаль не так склалося, як хотілося. Громадянська війна на теренах колишньої Російської імперії затвердила владу більшовиків, в тому числі і на Україні. Та поразка Української національної революції не зупинила відданих своїй державі патріотів. Боротьбу продовжили люди, які були готові віддати життя за свою країну і за свій народ. Це була Організація Українських Націоналістів (ОУН) та створена згодом нею Українська Повстанська Армія (УПА).
Хоча і дотепер ОУН та УПА приписують фашистські і нацистські погляди і діяння, але це не зовсім так. Фашизм в Італії зародився для придушення анархії, німецький нацизм для возвеличення німецької раси, з приниженням інших, і для світового господства. Український націоналізм хоча і вважав за доцільне використовувати тоталітарні методи на першій стадії розвитку майбутньої держави, але лише для затвердження нового ладу, для зміни поглядів радянізованого населення України. Український націоналізм, перш за все боровся за створення власної держави, а не за якісь ідеї, він прагнув лише реалізувати споконвічну мрію українського народу. Головні цілі українських націоналістів відбилися в їх десяти заповідях:
1) Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї.
2) Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації
3) Пам'ятай про великі дні наших Визвольних змагань.
4) Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба.
5) Помстишся за смерть Великих Лицарів.
6) Про справу не говори, з ким можна, а з ким треба.
7) Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.
8) Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.
9) Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни.
10) Змагатимеш до посилення сили, слави,багатства й простору Української Держави.
Магістр