Розвиток театрального і кіномистецтва України в 50-60-х рр ХХ ст. (ID:381866)
Зміст
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ...................................................................................3
ВСТУП……………………………………………………………………...........4
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Історіографічний аспект дослідження……………………………..8
1.2. Джерела та теоретико-методологічні основи дослідження.........12
РОЗДІЛ 2. ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ 50-х рр. ХХ ст.
2.1. Ідейна регламентація театрального життя України………………17
2.2. Проблеми розвитку професійних театрів України………….......25
2.3. Сценічний репертуар, як форма утвердження «соціалістичного реалізму»…...........……………………………………………………….32
2.4. Суспільно-політичний аспект західноукраїнського театрального мистецтва в добу хрущовської «відлиги»………………………………48
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА УРСР ЗА ВИМОГАМИ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ ПАРАДИГМИ 60-х рр.
3.1. Соціально-політичні аспекти театрального мистецтва…………….57
3.2. Мистецькі контексти діяльності театрів УРСР………………….. ..62
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО КІНОМИСТЕЦТВА 1950-60-х рр.
4.1. Діяльність кіностудій УРСР ……………………………………….78
4.2. Українська «школа поетичного кіно» в умовах політичних реалій 1960-х рр………………………………………......……………………….85
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….89
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………….93
ДОДАТКИ.....................................................................................................102
Зразок роботи
Актуальність дослідження. Сьогодні в нашому суспільстві спостерігається процес зміни системи історичних поглядів. Історики поступово відходять від формаційного підходу вивчення історії. Лідируючі позиції займає цивілізаційний підхід. У зв’язку з цим змінюється вся структура історичного знання, більша увага приділяється проблемам розвитку культури, питанню взаємовідносин культури і суспільства, культури і державної влади. Поява нових точок зору, зміна ставлення до культурних процесів у бік підвищення інтересу до них, народжують нові підходи, які ще й досі не знайшли віддзеркалення в історіографії.
У сучасних, дуже непростих політичних й економічних умовах інтеграції України в європейську співдружність одним із першочергових завдань є вироблення теоретично обґрунтованих і політично чітких орієнтирів державного та національно-культурного будівництва. У зв’язку з цим актуальним є наукове переосмислення процесів, які відбувалися впродовж 1950-1960-х рр. у галузі театрального мистецтва.
Актуальність звернення до історії кіно зумовлена тим, що кіномистецтво є невід’ємною частиною життя сучасного світу, тому сьогодні простежується цілком закономірний інтерес дослідників та широкої громадськості до специфічних умов функціонування вітчизняного кінематографу. Не менш важливим аргументом є потреба об’єктивного висвітлення проблеми взаємовпливу культури кіно, влади та суспільства у 1950–1960-х роках, оскільки в досліджувальний період кіно починають активно використовувати як один із найбільш дієвих засобів формування соціалістичної культури.
Важливість дослідження історії українського театрального та кіномистецтва 50-60-х рр. ХХ ст. також пов’язана з наступними моментами. По-перше, інтерес до означеного періоду обумовлений його змінами - руйнуванням минулого порядку, пошуком можливих альтернатив і зіткненням старих і нових цінностей. По-друге, театр та кіно виступають індикаторами, що розкривають основні тенденції духовного життя суспільства. Такі специфічні характеристики мистецтва, як рухливість і колективність творчості, дозволяють виявити зв'язок театру та кіно з поточними тенденціями соціокультурного життя.
Інші роботи з даної категорії:
Магістр