Зразок роботи
Актуальність дослідження. В останні десятиліття увага міжнародної громадської та наукової спільноти була зосереджена на іспанських політичних, соціально-економічних та адміністративно-територіальних системних перетвореннях. Безпрецедентний та ефективний перехід Іспанії до демократії став моделлю та найоптимальнішим перетворенням у рамках глобальної "третьої хвилі" демократизації. Головне досягнення іспанської нації та її політичної еліти, що вижило у ХХ столітті. Майже 40 років історії авторитарного режиму слід вважати, що за три десятиліття можна було досягти позитивних результатів у всіх сферах суспільного життя для всіх без винятку соціальних верств.
Аналіз внутрішньої та зовнішньої політики Іспанії в період Франко (1945-1975 рр.) дає нам матеріал для вивчення так званого "авторитарного розвитку", умов та меж його ефективності, суперечностей та зв’язків, що існують між ними та демократією. Багатий досвід цієї країни у сфері формування основ політичної та соціально-економічної трансформації під час авторитарного режиму представляє незаперечний інтерес для інших держав, які вирішують подібні проблеми переходу (забезпечення легітимності нового уряду, домагаючись консенсусу та розуміння між протилежними суспільно-політичними силами заради соціальної стабільності), зокрема, Україною, яка прагне прокласти шлях до інтеграції у світову спільноту. Успішний перехід до демократії готується внутрішньополітичним розвитком авторитарної системи, заохочує до роздумів та наукових узагальнень, допомагає краще зрозуміти власні проблеми, знайти ефективні шляхи їх вирішення.
Режим Ф. Франко був встановлений у результаті громадянської війни. Як і будь-яка диктатура нова влада в Іспанії будувалася на силі терору, страхові, масових репресіях, насильстві. Франкізм відкинув «європеїзацію» та модернізацію, але апелював до традиції та стереотипів національної свідомості, що сформувалася до початку нового часу. Загалом можна виділити три етапи в розвитку франкістської диктатури: 1939 - 1945 рр., 1945 - кінець 50-х років, 1969 - 1975 рр. Нас цікавлять в основному два останні періоди. За яких, Іспанія почала будуватися як країна, яку ми тепер бачимо.
Об’єктом бакалаврської роботи виступає Іспанія франкістського періоду (1945 - 1975 рр.).
Предметом бакалаврської роботи є соціально економічна модель розвитку Іспанії та зовнішня політика країни даного періоду.
Мета бакалаврської роботи дослідити перебіг подій періоду правління Франциско Франко
Виходячи з поставленої мети автором бакалаврської роботи поставлено наступні завдання:
- проаналізувати джерела та історіографію проблеми;
- охаракреризувати особливості соціально-економічного розвитку країни франкістського режиму;
- дослідити основні напрямки зовнішньої політики Іспанії 1945-1975 рр.
Територіальні межі бакалаврської роботи обумовлюються історико-географічними межами Іспанії в роки франкізму.
Хронологічні рамки бакалаврської роботи охоплюють правління Франциско Франко – 1945-1975 рр.
Огляд джерел і літератури.
Сучасна вітчизняна іспаністика перебуває на шляху свого поступального розвитку. Вона представлена її фундатором – О. П. Іваницькою – та керованою нею вінницькою школою іспаністів: молодими науковцями, докторами й кандидатами історичних наук. Нові осередки української іспаністики з’явилися й активно розвиваються у Львові, Києві, Миколаєві тощо. Досліджуваною нами проблематикою займалися О. П. Іваницька, зокрема у контексті написання нею політичної біографії керівника Іспанії у 1939–1975 роках Ф. Франко [20] та молода київська дослідниця Кощій Ю. В. [28,29].
Ряд російських вчених внесли свій внесок у вивчення цього питання. В межах Академії наук Російської Федерації діє Інститут всесвітньої історії зі спеціальним відділом історії Іспанії, видається щорічник «Проблеми іспанської історії», проводяться круглі столи, семінари, конференції, симпозіуми, де не тільки інформація обмінюється, але будуються нові позиції та підходи. та прогнози. Сучасна російська іспаністика представлена С.П. Пожарською [40, 42, 43], С.М. Хенкін [52].
До окремих груп наукових працівників віднесли спеціалізовані дослідження Хосе Гарсії [54], Мігель Амандо [39], які присвятили окремий аспект франкістської внутрішньополітичної історії, її окремим етапам, найвидатнішим подіям та політикам того часу.
Методологічний, науковий та пізнавальний інтерес для нас становлять монографії С. Пейна «Режим Франко. 1936–1975» [40]. Американський науковий співробітник, досліджуючи генезу авторитарного характеру іспанського управління в ХХ ст., виявив ретроспективність історичного розвитку Іспанії.
Узагальнюючий підхід у проблематиці періодизації франкізму пропонується в академічному виданні “Історія Іспанії ХХ століття. 1939–1996” [7]. Укладачі видання пропонують виділити 1939–1951 роки як перший період франкістської диктатури, яка до 1945 року була профашистською, а від 1945 до 1951 року – націонал-католицькою. Загалом іспанська історіографія останніх літ розрізняє у франкістській історії два етапи, істотно відмінні один від одного. Перший (1939 – кінець 1950-х pp.) отримав назву "тоталітарно-авторитарного"; другий (кінець 1950-х – 1975) –"авторитарно-технократичного".
Політичний лад Іспанії базувався на цих головних законах, що були прийняті в різний період: Закон про Кортеси 1942 р. [3], "Хартія іспанців" 1945 р. [5], Закон про спадкоємність 1947 р. [2]. За якими ми має змогу детально вивчати і аналізувати внутрішній стан справ в країні.
Методологічні засади дослідження. Методологія визначається останніми досягненнями соціально-гуманірного наукового пізнання та базується на принципах історизму, наукової об’єктивності, послідовності, проблемності. Під час дослідження використовувалося спеціальні історичні методи – проблемно-хронологічний, порівняльний, системно-структурний.
Наукова новизна отриманих результатів курсової роботи зумовлена змістом і сукупністю поставлених завдань та шляхами їх розв’язання. У роботі:
- узагальнені сфери внутрішньої політики, її закономірності, специфіка та особливості франкізму в політичній, економічній, соціальній, ідеологічній сферах;
- проаналізовано передумови формування основних законів та особливостей зовнішньополітичного розвитку режиму Франко;
Практичне значення бакалаврської роботи полягає у тому, що фактологічний матеріал, основні положення і висновки роботи можуть бути використані у науковій при підготовці( наукових повідомлень, статей, науково-довідкових видань), навчальній (для розробки і викладання нормативних курсів з всесвітньої історії у середніх і вищих навчальних закладах, при викладанні спеціальних курсів у вищій школі, присвячених вивченню історії Іспанії в післявоєнний період.
Структура роботи складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (55 позицій) та додатків.
Магістр