0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Доба Відродження як початок модерної епохи в історії європейської культури (ID:549638)

Тип роботи: реферат
Сторінок: 15
Рік виконання: 2022
Вартість: 125
Купити цю роботу
Зміст
Вступ 1. Сутність та загальна характеристика епохи Відродження 2. Світоглядно-філософські основи 3. Особливості розвитку науки та культури доби Відродження Висновок Список використаної літератури
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Вступ Епоха Відродження – період в історії культури Західної Європи, який почався в Італії в кінці XIII століття, зайняв в більшості європейських країн XIV-XVI ст., а в Іспанії та Англії тривав до початку XVII століття. Ренесанс – це тема, яка не сходить зі сторінок усіх посібників з історії, з історії літератури та з історії мистецтва. Про Ренесанс накопичилася така безмежна література, що вона не піддається жодному огляду і жодному досить повному історичному чи теоретичному аналізу. Само собою зрозуміло, що за такої популярності даної теми не могло не накопичитися величезної кількості забобонів і спільних місць, які часто відрізняються неймовірною живучістю та чіпкістю і спростовувати які зовсім не так легко. Вся труднощі полягає тут у тому, що ці традиційні оцінки Ренесансу, взяті самі по собі, аж ніяк не такі вже й погані чи невірні. ... 1. Сутність та загальна характеристика епохи Відродження Починаючи з XV віку, відбувається цілий ряд змін в соціально-економічному і духовному житті Західної Європи, що знаменує початок нової епохи, яка увійшла в історію під ім’ям Відродження. Соціально-економічні зміни супроводилися істотними змінами в настроях. Ці зміни були пов’язані, передусім, з процесом секуляризації (звільнення від релігії і церковних інститутів), що відбувався у всіх сферах культурного і суспільного життя. Самостійність по відношенню до церкви набувають не тільки економічне і політичне життя, але і наука, мистецтво, філософія. Правда, цей процес здійснюється спочатку дуже повільно і по-різному протікає в різних країнах Європи. Епоха Відродження – період в історії культури Західної Європи, який почався в Італії. Відродження поділяється на 4 етапи: • друга половина ХІІІ – XIV ст. – проторенесанс (перед-відродження); • XV ст. – раннє Відродження; • кінець XV ст. – перша третина XVІ ст. – Високий Ренесанс; • XVІ ст. – пізній Ренесанс. Рубежем між Середньовіччям і Новим часом у вітчизняній історіографії вважається перша буржуазна революція загальноєвропейського значення – Англійська революція 1640–1660 рр., а також закінчення першої загальноєвропейської Тридцятилітньої війни (1618–1648). Якщо раннє Середньовіччя історики іноді називають «темними віками», то найбільш характерним явищем культури розвиненого і пізнього Середньовіччя вважають виникнення культури Відродження, що охоплює в Європі період від 40-х років XIV ст. до перших десятиліть XVII ст. Нова культура зародилась в Італії («мала батьківщина» – Флоренція). Розвиток культури в епоху ............. 3. Особливості розвитку науки та культури доби Відродження Діячі епохи Відродження або Ренесансу внесли вклад в науково-раціоналістичний світогляд, завдяки відкриттям в астрономії. Їх ідеї геліоцентричної моделі і нескінченності Всесвіту, множинність світів стали основою нового світогляду. Наукові відкриття Джордано Бруно про безкінечність Всесвіту, існування невідомих на цей час планет в межах Сонячної системи, обертання Сонця і зірок навколо осі, математичні розрахунки Паоло Тосканеллі, який висунув ідею про можливість дістатися Індії західним шляхом (його картами користувався Колумб) – все це відкривало можливості пізнання світу. Наука епохи Відродження. Новий метод науки на рубежі XV і XVI ст. запропонував італійський учений, живописець, скульптор, архітектор, інженер Леонардо да Вінчі (1452–1519). Він широко використовував методи наукового дослідження, закликав до міцного зв'язку науки з життям. Йому належить відомий афоризм: «Наука – полководець, практика – солдати». Ідеї Леонардо да Вінчі щодо пізнання світу набули подальшого розвитку в працях інших учених, зокрема в творі, який створив англійський гуманіст Фрєнсіс Бекон (1561–1626) «Новий органон». Бекон стверджував, що відчуття людини є головним джерелом його знань, а наука повинна бути дослідною. Він обґрунтував індуктивний метод раціонального пізнання, основними компонентами якого були: індукція, аналіз, порівняння, спостереження, експеримент. Внаслідок цих та інших пошуків нових методів пізнання в епоху Відродження значних успіхів досягло природознавство. Зокрема, зроблено видатні наукові відкриття в галузі географії ..............