Аналіз мовної особистості (на прикладі Івана Драча) (ID:445890)

Мовна особистість І. Драча формувалася на рубежі 50-х – 60-х років XX ст., «коли представниками так званих «шумной тройки» і «галасливої четвірки» у російській та українській літературах відсувалися на другий план застарілі канони традицій, інколи навіть зухвало епатувалися інновації як протест проти мистецтва так званого «соціалістичного реалізму», нав'язаного більшовицькою ідеологічною машиною» [5, с. 258]. За освітою автор планував бути філологом, що дозволило б відкрити хист літератора із найкращої сторони, проте через політичні мотиви Драча було відраховано із Київського університету. Загалом творчість Івана Драча відзначається діалектикою традицій та індивідуальним новаторством. Мовна особистість автора відзначається «виразним інтелектуалізмом, філософічністю мислення, багатошаровою метафоричністю, яскраво національним колоритом, екстатичним мовленням, образною діалектичністю, конкретною візуальністю» [4, с. 160].