ОСОБЛИВОСТІ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ З ОСОБАМИ ПОХИЛОГО ВІКУ (ID:281720)

ВСТУП Актуальність теми дослідження. Переломи шийки стегнової кістки становлять близько чверті усіх переломів стегнової кістки. Вони виникають переважно у жінок похилого віку, що обумовлено особливостями інволютивних змін у жіночому організмі, зокрема гормональними змінами в періоді менопаузи, що прискорюють розвиток остеопорозу. Переломи шийки стегнової кістки у похилому віці належать до небезпечних для життя травм, оскільки при тривалій іммобілізації гіпостатичні ускладнення на тлі супутніх захворювань часто призводять до летального завершення. У світі за рік реєструють 1,7 млн. випадків переломів шийки стегнової кістки. Більшість цих людей є працездатними, однак внаслідок травми шийки стегнової кістки вони втрачають працездатність на тривалий час, а іноді – на все життя. Дані ВООЗ свідчать про те, що кількість ліжко-днів на рік для жінок з остеопоротичними переломами шийки стегнової кістки перевищує показник для таких захворювань, як рак молочної залози, гострий інфаркт міокарда, хронічні захворювання легень. Після перелому шийки стегнової кістки близько 50% пацієнтів не можуть пересуватися без сторонньої допомоги, третина втрачає здатність до самообслуговування. Фізична реабілітація є невід’ємною складовою післяопераційного процесу відновлення після травми шийки стегнової кістки. Водночас більшість теоретиків окреслюють лише загальні питання фізичної реабілітації осіб похилого віку та рекомендують застосування лікувальної фізичної культури в умовах стаціонару. Практичні рекомендації передбачають орієнтовні комплекси фізичних вправ, які можна застосовувати для такого контингенту пацієнтів. Ключові положення щодо дослідження фізичної реабілітації жінок похилого віку з переломом шийки стегнової кістки містяться у працях таких науковців, як: Бєлова А. Н., Герцик А. М., Готовцев П. І., Дідух Г. В., Єрьоміна О. Л. та ін. Проте фізична реабілітація людей похилого віку, зокрема жінок з переломом шийки стегнової кістки має свої особливості, обумовлені ураженням різних органів та систем, і не може бути приблизною. Застосування кожної має бути чітко мотивованим і дозованим відповідно до перебігу захворювання та стану пацієнта. Недостатність досліджень з фізичної реабілітації осіб похилого віку після перелому шийки стегнової кістки зумовила вибір теми дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні основ фізичної реабілітації жінок похилого віку з переломом шийки стегнової кістки. Для досягнення мети були поставлені та послідовно вирішувалися такі завдання: - розглянути анатомо-фізіологічні особливості організму людини похилого віку; - розкрити основні принципи і правила призначення фізичних вправ для осіб похилого віку; - вивчити методику лікувальної фізичної культури для жінок похилого віку з переломом шийки стегнової кістки; - проаналізувати програму фізичної реабілітації для жінок похилого віку з переломом шийки стегнової кістки. Об’єкт дослідження – фізична реабілітація осіб похилого віку з травматичними пошкодженнями опорно-рухового апарату. Предмет дослідження – засоби і методи фізичної реабілітації жінок похилого віку з переломами шийки стегнової кістки. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, порівняльний аналіз. Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини і висновків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначається мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження, окреслюються методи дослідження. Основна частина присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів фізичної реабілітації жінок похилого віку з переломами шийки стегнової кістки. У висновках сформульовано основні результати дослідження.