Зразок роботи
Сучасні глобальні економічні перетворення мають безпрецедентний вплив на світову економічну систему. Це проявляється в посиленні процесів фінансової глобалізації, яка носить об’єктивний характер і є результатом збільшення масштабів транскордонного руху фінансових активів, посилення інтернаціоналізації національних фінансових систем, лібералізації та зближення валютного, інвестиційного та кредитного ринків. Фінансова глобалізація забезпечує ефективний розподіл капітальних ресурсів у всьому світі та оперативне перетворення заощаджень у капітал і поєднує в собі глобальні попит на капітал з його глобальною пропозицією [15, с. 261-269].
Події останніх років у світовій економіці підтвердили - будь-які зміни у сфері фінансових і грошово-кредитних відносин неминуче позначаються на еко¬номічному розвитку МФЦ, тим більше в умовах дедалі зростаючої залежності країн одна від одної. Помітне зміщення вектору світового економічного розвитку в бік країн, що розвиваються (і, зокрема, про очевидний перерозподіл геоекономічного впливу, багатства і економічного потенціалу в МФЦ Східної і Південно-Східної Азії, а також Латинської Америки). Найрозвинутіші з них стають членами «клубів конвергенції» індустріально розвинутих країн. Уже зараз поряд з «традиційними» - Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Франфуркт, формуються «нові міжнародні фінансоів центри» - Пекін, Осака, Пусан, Куала Лумпур, Гуанджо, Циндао. У сукупності ці фінансові центри в найближчому майбутньому формуватимуть «вищу лігу» в геополітиці й геоекономіці.
Водночас, окреслилися і регіональні лідери - своєрідний «другий ешелон» геополітики і геоекономіки - Сеул, Стамбул, Джакарта, Бахрейн, Ер-Ріяр, Дубай, Касабланка та деякі інші регіональні фінансові центри, які швидкими темпами нарощують свою економічну могутність. Спостерігається тенденція до зростання геоекономічної активності малих країн, що мають потужний науково-технічний і фінансовий потенціал. Між тим, глобальна фінансова криза 2007-2010 рр. дещо загальмувала транскордонні потоки фінансового капіталу, що на тлі одночасного зниження податкових надходжень до національних бюджетів більшості країн світу спричинило значне «звуження» фінансової ресурсної бази для нівелювання негативного впливу на національні економіки потрійної кризи [12, с. 188].
Після цього було здійснено переоцінку процесів, які відбуваються на фінансових ринках, перегляд базових принципів й осмислення нових результатів фінансової глобалізації та трансформації. Тому, ми вважаємо за доцільне, спираючись на мету дослідження, розглянути саме процес трансформації. Але варто зазначити, що у національній фінансово-економічній літературі бракує досить грунтовного визначення терміну «трансформація», хоча за останні роки він часто застосовується в книжках, статтях, на конференціях.
Одним з найбільш влучних трактувань терміну «трансформація» можна вва¬жати підхід Л. Стеблякової, яка вказує, що трансформація передбачає зміну компонентів, параметрів, пропорцій, зв’язків економічної системи, які в процесі нагромадження обумовлюють її перехід в новий якісний стан [25].
Щодо трансформації міжнародних фінансових центрів, то її можна визначити як процес консолідації національних фінансових ринків шляхом злиття і поглинання та утворення альянсів, що призводить до втрати традиційних елементів фінансової конкуренції та набуття форм кооперації, що наближаються до осучасненого співробітництва як прояву нових цивілізаційних процесів. У даному випадку трансформація міжнародних фінансових центрів відбуваться шляхом:
- припинення дії одних МФЦ;
- зміни рівня фінансового центру (з регіонального у міжнародний; з міжнародного у глобальний);
- виникнення нових МФЦ.
Слід зазначити, що в умовах ринкової економіки доцільно звернути увагу на ключові закономірності трансформації міжнародних фінансових центрів, які включають в себе: закономірності виникнення, закономірності розвитку, закономірності еволюції, закономірності функціонування на новому еволюційному рівні.
Трансформаційні зрушення виступають як суперечливий процес, оскільки потрібна втрата стійкості системи, розрив наявних зв’язків.
Характеризуючи процес трансформації МФЦ, необхідно відзначити, що вони суттєво прискорилися в умовах глобалізації, яка спричинила поглиблення інтернаціоналізації фінансових систем різних країн, активізувала процеси акумулювання, використання та привласнення фінансових ресурсів за межами національних кордонів, а також стимулювала розширення інвестиційно-кредитної діяльності транснаціональних корпорацій і банків.
Вплив ТНК на національні економіки є настільки всеосяжним, що опира-тися йому практично неможливо. Так, за даними журналу Fortune, у 500 найбільших ТНК світу працює 65 млн осіб, які представляють 36 країн. Обсяг виручки від реалізації продукції зазначеними компаніями становить 31,2 трлн дол., а отриманий прибуток -1 ,7 трлн дол. [42].
Транснаціональні корпорації за обсягом виручки щорічно групують в міжнародному рейтингу Fortune Global 500. У 2019 р. абсолютним лідером є американська компанія Walmart, що управляє найбільшою в світі мережею оптової та роздрібної торгівлі. Другу сходинку займає китайська компанія Sinopec, яка є найбільшою у світі у сфері видобутку та переробки нафти і газу (табл. 1.2).
Магістр