Зразок роботи
Вступ
Питання системи міжнародного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. З'ясування особливостей, сутності системи міжнародного права є умовою для подальшого поглиблення знань сутності міжнародного права, його побудови та внутрішньої організації елементів і компонентів. Розкриття особливостей системи міжнародного права — важливий фактор підвищення його ефективності, оптимізації правотворчого процесу і правозастосовчої діяльності.
Г. Гроцій одним з перших відмовився вбачати в міжнародному праві тільки право війни і спробував розкрити його характер. Усе право він поділив на природне та позитивне. Норми природного права, за Гроцієм, складаються в систему. Побудова системи позитивного права, за Гроцієм, неможлива, бо те, що виникло шляхом встановлення, часто змінюється в часі і є різним у різних місцях, а тому позбавлене будь-якої наукової системи. Позитивне право Г. Гроцій поділяв на божественне і людське. Людське право складалося з внутрішньо-державного права, права міжнародного і права у «точному і власному сенсі» (те, що є правомірним і передбачає обов'язок відшкодування збитків). Наступник Г. Гроція X. Вольф поділяв міжнародне право на природне (таке, що незалежить від волі держав), позитивне (таке, яке передбачає, що згода держав припускається), договірне (вимагає явної згоди народів і діє лише між тими з них, які висловили згоду) і звичаєве (його джерело — мовчазна згода народів).
Е. де Ваттель вирізняв у структурі міжнародного права чотири частини: норми, що регулюють статус нації як такої, норми, які регулюють відносини нації з іншими націями, норми права війни, норми про посольства та відновлення миру. За Ф. Лістом, система міжнародного права охоплює статус суб'єктів міжнародного права, міжнародно-правові відносини співтовариства держав, міжнародно-правове регулювання у сфері міжнародної торгівлі, транспорту, засобів зв'язку, охорони здоров'я, сільського господарства, науки, міждержавні конфлікти. Л. Оппенгейм пропонував вирізняти у системі міжнародного права суб'єкти міжнародного права (норми та інститути, пов'язані з функціонуванням державної влади в міжнародних відносинах), об'єкти міжнародного права (норми та інститути, що стосуються державної території і простору поза межами державного суверенітету, населення — громадянство, статус іноземців, права людини тощо), державні органи зовнішніх зносин (глави держав, урядів, відомств закордонних справ, дипломатичні представництва, консульства), міжнародні акти (норми та інститути, що стосуються міжнародних угод), вирішення міжнародних спорів, право війни (закони та звичаї війни, нейтралітет).
Мета курсової роботи – проаналізувати систему міжнародного економічного права.
Об’єктом дослідження є система міжнародного економічного права.
Предметом дослідження є особливості функціонування системи міжнародного економічного права.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
провести загальнотеоретичну характеристику системи міжнародного економічного права;
охарактеризувати поняття міжнародного економічного права;
вивчити принципи міжнародного економічного права;
проаналізувати джерела міжнародного економічного права;
дослідити проблеми та перспективи функціонування системи міжнародного економічного права в сучасному світі.
Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів з підрозділами, висновків та списку використаних джерел.
Магістр