Міжнародно-правове регулювання відносин в сфері інтелектуальної власності (ID:443159)

Вступ Сучаснi процеси глобалiзацiї розгортаються в умовах iнновацiйної економiки. Основним фактором виробництва стають iнформацiя i новiтнi технологiї, пiдвищується значення iнтелектуальної власностi як товару i капiталу. Мiсце країни у глобальнiй економiцi залежить вiд ефективної iнституцiйної системи охорони iнтелектуальної власностi, в якiй економiчнi, правовi та органiзацiйнi механiзми перебувають у тiснiй взаємодiї, забезпечуючи iнновацiйний розвиток. Глобалiзацiя економiчних, полiтичних i науково-технiчних вiдносин i перспективи iнтеграцiї України до системи мiжнародного науково-технологiчного спiвробiтництва актуалiзують проблему становлення нацiональної системи охорони iнтелектуальної власностi та пiдвищення в такий спосiб конкурентоспроможностi країни. Проблема охорони iнтелектуальної власностi постала нинi у свiтовому вимiрi в контекстi спiввiдношення iнтересiв країн центру (тобто економiчно розвинених) та периферiї, дисбалансу iнтересiв власникiв прав iнтелектуальної власностi та суспiльних iнтересiв. Iнтелектуальну власнiсть неможливо розглядати виключно як економiчну або юридичну категорiю. Для формування ефективної системи охорони iнтелектуальної власностi в умовах глобалiзацiї необхiдно з'ясувати економiчнi показники впливу такої охорони та з урахуванням економiчного пiдходу розробити методи правового регулювання вiдносин iнтелектуальної власностi. Пiд термiном iнтелектуальна власнiсть розумiють сукупнiсть виключних прав на результати iнтелектуальної дiяльностi, яка охоплює авторське право i сумiжнi права, а також так звану промислову власнiсть. Право iнтелектуальної власностi – право юридичних i фiзичних осiб на володiння, користування i розпорядження об'єктами авторського права i сумiжних прав, винаходами, торговельними марками, iншими об'єктами iнтелектуальної власностi. Термiн охорона iнтелектуальної власностi означає сукупнiсть економiчних, юридичних, полiтичних та iнших заходiв, спрямованих на запобiгання порушенням прав iнтелектуальної власностi. На противагу охоронi, пiд захистом iнтелектуальної власностi розумiють заходи, спрямованi на вiдновлення становища власникiв прав iнтелектуальної власностi у випадку, якщо такi права були порушенi. Таким чином, поняття охорона i захист є далеко не синонiмами. Особливу роль в охоронi та захистi iнтелектуальної власностi вiдiграють мiжнародно-правовi акти, що робить актуальним їх загальний аналiз. У своїх наукових працях проблеми охорони та захисту об’єктiв права iнтелектуальної власностi в адмiнiстративному порядку розглядали I. Гиренко, С. Гончарук, Е. Демський, Ф. Кiрiленко, Г. Корчевний, О. Свiтличний, Ю. Тихомирова, М. Тищенко, Н. Хорощак, П. Цибульова та iн.. Мета курсової роботи – дослiдити мiжнародно-правове регулювання вiдносин в сферi iнтелектуальної власностi. Об’єктом дослiдження є вiдносини в сферi iнтелектуальної власностi. Предметом дослiдження є особливостi мiжнародно-правового регулювання вiдносин в сферi iнтелектуальної власностi. Метою курсової роботи продиктовано основнi завдання:  охарактеризувати загальнi положення мiжнародно-правової охорони прав iнтелектуальної власностi;  визначити особливостi мiжнародно-правової охорони права iнтелектуальної власностi;  проаналiзувати мiжнародно-правову охорону авторського права i сумiжних прав;  вивчити сутнiсть мiжнародно-правової охорони об’єктiв промислової власностi;  дослiдити особливостi застосування мiжнародно-правових актiв у сферi iнтелектуальної власностi в Українi. Курсова робота складається зi вступу, трьох роздiлiв з пiдроздiлами, висновкiв та списку використаних джерел.