Фінансова політика України в епоху глобалізації (ID:451630)

1.2. Місце глобалізації у світовій фінансовій політиці Позитивні та негативні наслідки згаданої вище фінансової глобалізації мають прямий або непрямий вплив безпосередньо на саму фінансову архітектуру. Нагадуючи, що головним завданням нашого дослідження є з'ясувати, як саме фінансова глобалізація впливає на фінансову архітектуру, в першу чергу на даному етапі існує необхідність визначення автором концепції фінансової архітектури як комплексу ієрархічних інституційних організацій, які формують інститути (правила гри) і ведуть внутрішню і зовнішню взаємодію на їх основі» [11, с. 12]. Ієрархію фінансової архітектури слід розділити на три блоки: 1) Державні фінансові регулятори – міжнародні фінансові організації (МВФ, Світовий банк, Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, G20 та ін.); 2) Національні органи фінансового нагляду та органи державного управління фінансової сфери (Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та бірж, Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, Міністерство фінансів України, Казначейська служба, Державна фіскальна служба, Державна служба моніторингу фінансового ринку); 3) Безпосередньо фінансові установи – установи, що спеціалізуються на фінансових послугах (банки, кооперативні ощадні та кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, трасти, страхові компанії, пенсійні накопичувальні установи, інвестиційні фонди та компанії та ін.). Запропонована структура характерна для сучасного стану справ. Однак, якщо врахувати це в ретроспективі, близькій або далеко, вона буде досить разюче відрізнятися і в залежності від того чи іншого періоду розвитку історії.