Зразок роботи
ВСТУП
Гуманізація суспільства, зміни у ставленні до людей з інвалідністю, дітей з тими чи іншими функціональними обмеженнями у зв'язку зі станом здоров'я, реформування національної системи спеціальної освіти, процес інклюзивної інтеграції в масове навчання дітей з особливими освітніми потребами роблять видимими нові проблеми в підготовці їх до дорослого життя, що передбачає інтеграцію в суспільство. Нажаль, можна констатувати, що більшість учнів з порушеннями інтелектуального розвитку виявляються не готовими до викликів, що зустрічаються на їх життєвому шляху після закінчення спеціальної школи або навчально-реабілітаційного центру.
Актуальність проблем корекції та компенсації відставання в розумовому розвитку, а також соціально-педагогічної адаптації школярів з порушеннями інтелекту обумовлена поширеністю цих порушень. За офіційною статистикою показники порушень інтелектуального розвитку в українських дітей вдвічі більше західноєвропейських [58]. Це при тому, що за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, частота порушень інтелекту в економічно розвинених країнах складає 1-3% дитячого населення, що при перетворенні в звичайну цифру представляє собою досить значний показник. Для більш переконливої аргументації можна навести наступний наочний приклад: протягом 2017-2019 рр. кількість вихованців комунального закладу освіти «Криворізька спеціальна школа «Натхнення» ДОР» зросла з 210 до 266 дітей при поступовому щорічному прирості дітей з відповідною нозологією. Пояснюється така статистика щорічним погіршенням екологічної ситуації в Україні, низькою культурою в області планування народження дітей, незадовільним станом охорони батьківства, високим рівнем дитячої захворюваності та травматизму. Все це призводить до того, що кількість дітей з порушеннями інтелектуального розвитку поступово зростає.
Однією з нагальних проблем, що на фоні збільшення кількості особливих дітей все частіше та гучніше нагадує про себе, є незадовільні показники соціально-педагогічної адаптації таких дітей та як наслідковий результат їх неготовність до майбутнього життя в суспільстві. В системі спеціальної освіти триває пошук ефективних засобів для інтенсифікації адаптаційних процесів в середовищі дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, що і обумовило вибір теми магістерського дослідження.
Питанням дезадаптації дітей та дітей присвячені роботи В. Бочарової, А. Галагузової, Л. Дзюбко, І. Дементьєвої, Л. Закутської, П. Кузнєцова, М. Максимової, Л. Міщик, А. Налчаджяна, В. Нікітіна, О. Прихожан, І. Сабанадзе, Г. Федорищиної, А. Фурмана, О. Холостової, Т. Шульги та ін. Різні аспекти соціально-педагогічної адаптації, зокрема її соціально-психологічні механізми, досліджувалися Т. Андрєєвою, О. Безпалько, Ф. Березіним, Н. Єрмоленко, А. Капською, М. Лукашевич, Л. Міщик, Д. Ольшанським, В. Слюсаренко, М. Чайковським тощо. Питання соціально-педагогічної адаптації студентів з обмеженими можливостями в умовах вищого навчального закладу висвітлюються в численних роботах Ю Богінської, І. Звєрєвої, М. Гладиш, А. Капської, В. Семиченко тощо. Інтерес багатьох дослідників до обраної проблематики також свідчить на користь її актуальності.
Об’єкт дослідження: соціально-педагогічна адаптація дітей з порушеннями інтелекту.
Предмет дослідження: педагогічні засоби підвищення соціально-педагогічної адаптації дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в умовах навчально-реабілітаційного центру.
Мета дослідження: на основі емпіричного вивчення особливостей соціально-педагогічної адаптації учнів з порушенням інтелекту, розробити систему педагогічних заходів її підвищення в умовах навчально-реабілітаційного центру.
Гіпотеза: на основі ґрунтовного аналізу літератури, зокрема, типових соціально-психологічних характеристик дітей з порушеннями інтелектуального розвитку передбачалось, що найбільш проблемними зонами їх соціально-педагогічної адаптації будуть знижені побутові знання та навички, недостатня самостійність та мотивація до здійснення навчально-пізнавальної діяльності, недостатня сформованість навичок міжособистісної комунікації. Відповідно можна припустити, що ефективна система педагогічних заходів підвищення рівня соціально-педагогічної адаптації даної категорії дітей має бути спрямована на першочергове подолання визначених проблемних зон, що обумовлені їх специфічними органічно-функціональними обмеженнями у зв'язку з порушеннями інтелектуального розвитку.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
1) на основі аналізу наукової літератури всебічно розкрити феномен соціально-педагогічної адаптації, проаналізувати основні підходи до його дослідження;
2) визначити особливості перебігу процесу соціально-педагогічної адаптації у дітей з порушеннями інтелектуального розвитку;
3) здійснити експериментальне дослідження особливостей соціально-педагогічної адаптації учнів з порушеннями інтелекту в умовах навчально-реабілітаційного центру;
4) спираючись на результати проведеного дослідження розробити систему педагогічних заходів щодо підвищення соціально-педагогічної адаптації учнів з порушеннями інтелекту в умовах навчально-реабілітаційного центру;
5) підготувати рекомендації щодо підвищення ефективності соціально-педагогічної роботи з дезадаптованими школярами, які мають порушення інтелектуального розвитку.
Для виконання поставлених завдань використовувались такі методи:
- теоретичні – аналіз, систематизація, узагальнення, класифікація – дозволять опрацювати наукові джерела, визначити сутність феномену соціально-педагогічної адаптації, основні підходи до його вивчення, а також особливості протікання соціально-педагогічної адаптації в дітей з порушеннями інтелектуального розвитку;
- емпіричні – тестування, що дозволить визначити особливості соціально-педагогічної адаптації учнів з порушеннями інтелекту (методика М. Гінзбурга, проективна методика «Школа тварин» С. Панченко); аналітичне спостереження та експертні оцінки педагогів за картою спостережень Т. Зінкевич-Євстігнєєвої та Л. Нісневич – візуальна діагностика поведінкових проявів, в яких проявляються адаптивні можливості дитини; аналіз, порівняння та інтерпретація, що будуть застосовані на етапі обробки результатів емпіричного дослідження та розробки системи педагогічних заходів щодо підвищення соціально-педагогічної адаптації учнів з порушеннями інтелекту в умовах навчально-реабілітаційного центру.
Теоретичне значення роботи полягає у розширенні і поглибленні знань про особливості перебігу процесу соціально-педагогічної адаптації у дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, а також можливі граничні рівні її формування, специфічні характеристики прояву в школярів з таким діагнозом.
Практичне значення дослідження полягає у розробці системи педагогічних заходів щодо підвищення соціально-педагогічної адаптації дітей з порушеннями інтелекту в межах граничних можливостей їх психічного розвитку, формулюванні рекомендацій щодо підвищення ефективності соціально-педагогічної роботи з дезадаптованими школярами, яка мають порушення інтелектуального розвитку.
Магістр