Сімейне право Варіант №1 (ID:577906)

Кодифікація сімейного законодавства в Україні не лише не припинила тривалу дискусію щодо місця сімейного права в системі права України, а й надала їй нового забарвлення, до якого додалися давно забуті аргументи щодо поділу права на приватне і публічне (дискусія щодо такого поділу, на нашу думку, завершиться не скоро, як показує історичний досвід, а її наслідки навряд чи вплинуть на практику законотворення і правозастосування). У сучасній юридичній науці утвердилися два погляди на місце сімейного права в системі права України, які, по суті, мало чим відрізняються від концепцій 60-70 років ХХ ст.: згідно з першим сімейне право є підгалуззю цивільного права (І. Жилінкова, Р. Майданик, Є. Харитонов, М. Дякович та ін.), згідно з другим сімейне право — це самостійна галузь українського права, яка має свої, відмінні від цивільного права, предмет і метод правового регулювання (Ю. Червоний, В. Гопанчук, В. Труба та інші). Не ставлячи перед собою завдання критичного аналізу аргументів, що їх наводять прихильники кваліфікації сімейного права як підгалузі цивільного права (при цьому Є. Харитонов характеризує сімейне законодавство як розділ приватного (цивільного) права) [1, c. 403], зазначимо, що, безумовно, на формування сучасних поглядів українських вчених-правознавців щодо місця сімейного права в системі права України не могла не вплинути остання кодифікація цивільного законодавства, під час якої норми сімейного законодавства планувалося кодифікувати в Книзі 6 Цивільного кодексу України, яка мала назву «Сімейне право», проте згодом Книга 6 була вилучена з проекту Цивільного кодексу, і 10 січня 2002 р. було прийнято Сімейний кодекс України, який спочатку планувалося ввести в дію з 1 січня 2003 р. Проте оскільки Сімейний кодекс України був певною мірою пов’язаний з Цивільним кодексом, який на той час ще не був прийнятий, Законом від 26 грудня 2002 р. строк набрання чинності було перенесено і передбачено, що Сімейний кодекс України (далі — СК України) набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України (далі — ЦК України). Значний внесок у розвиток науки сімейного права і, зокрема, концепції сімейного права як самостійної галузі права, зробив професор Г. Матвєєв, який відомий не лише як вчений-цивіліст, а і як вчений у галузі сімейного права. Г. Матвєєву належить понад 25 праць із сімейного права, серед яких 4