«ІТО, як фактор професійного вигорання у психологів» (ID:346242)

ВСТУП Актуальність дослідження. На сьогоднішній день тема професійного вигорання є малодослідженою і не досить поширеною, тому не всі розуміють, як можна коректно та «безболісно» запобігти виникненню даного явища, яке негативно впливає на робочий процес. На думку дослідників, негативні психічні переживання і стани можуть зачіпати різні грані трудового процесу - професійну діяльність, особистість професіонала, професійне спілкування, в цілому негативно позначається на професійному розвитку особистості. Однак у вітчизняній психології теоретичні та емпіричні дослідження в даному напрямку представлені недостатньо та відірвані від цілісної методології дослідження професійного вигорання. Так, В.В.Бойко, розглядає професійне вигорання як прижиттєво-сформовану форму професійної деформації; на думку Д.Г. Трунова, вигорання більше виявляється в контексті професійної діяльності, В.П. Казначеев та Ф.Б. Березін розглядають професійне вигорання як форму дезадаптації, а О.А. Мілерян – як порушення психологічного здоров’я особистості. Професійна деструкція особистості - це зміни якостей особистості (стереотипів сприйняття, ціннісних орієнтацій, характеру, способів спілкування і поведінки), які з'являються під впливом виконання професійної ролі. Слід зазначити, що в психологічних дослідженнях частіше розглядають небажані зміни в особистості фахівця, що негативно впливають на його роботу і життя. Професійна діяльність людини - одне з провідних проявів активної особистості. Вона тягне за собою професійний розвиток працівника, що обумовлює формування професійного типу особистості. Помітний вплив надає професія і на особистісні особливості представників тих спеціальностей, робота яких пов'язана з людьми. Крайня форма професійної деформації особистості виражається у формальному, суто функціональному ставленні до людей. Вона погіршує соціально-психологічний клімат в колективі, розвиток самої особистості, служить основою виникнення психологічних бар'єрів. Враховуючи актуальність та малодослідженість означеної проблеми, нами обрано наступну тему кваліфікаційної роботи: «Роль індивідуально-типологічних особливостей психологів в професійному вигоранні». Об’єкт дослідження: індивідуально-типологічні особливості психологів. Предмет дослідження: взаємозв’язок індивідуально-типологічних особливостей практичних психологів з симптомами та стадіями професійного вигорання. Мета дослідження: виявити характер взаємозв’язку індивідуально-типологічних особливостей практичних психологів з симптомами та стадіями їхнього професійного вигорання. Гіпотеза дослідження: існує прямо-пропорційна залежність між індивідуально-типологічними особливостями та симптомами і стадіями професійного вигорання у практичних психологів. Завдання дослідження: 1. Здійснити теоретичний аналіз взаємозв’язку професійного вигорання та індивідуально-типологічних особливостей у психологів. 2. Виявити симптоми професійного вигорання у психологів. 3. Виявити індивідуально-типологічні особливості у психологів. 4. Виявити характер взаємозв’язку професійного вигорання та ІТО у психологів. Методи та організація дослідження: У дослідженні брали участь практичні психологи, у кількості 40 осіб. Дослідження проводилося 2 тижні. В ході дослідження було використано 2 методики: 1. «Індивідуально-типологічний опитувальник» (ІТО) (Л.М. Собчик); 2. Методика діагностики рівня професійного вигорання В.В. Бойко. Обробка отриманих результатів здійснювалася за допомогою методів математичної обробки даних у програмах Excel та SPSS (версія 17). Графічне подання отриманих результатів здійснювалося за допомогою програми Excel. Практичне значення: отримані в результаті виконання дипломної бакалаврської кваліфікаційної роботи бакалавра дані щодо взаємозв’язку індивідуально-типологічних особливостей та професійного вигорання дозволять оптимізувати шляхи профілактики та боротьби з професійним вигоранням. Надійність і вірогідність: надійність і вірогідність дослідження забезпечувалися репрезентативністю вибірки 40 осіб, застосуванням методів, адекватних меті і завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу, використанням методів математичної статистики.