Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. В умовах суттєвих змін у всіх сферах суспільства та прискорення науково-технічного прогресу людина залишається основною виробничою силою, а її фізичне та психічне здоров’я – запорукою успішного вирішення поставлених перед суспільством завдань. У зв’язку з цим в сучасних психологічних дослідженнях на перший план виходить так звана «життєва» проблематика – аналіз розвитку особистості у процесі життя, – позначена як «психологія життєвого шляху». Особливе значення при розробці психології життєвого шляху набуває феномен «життєвих перспектив особистості» [67]. Дослідження уявлень про життєві перспективи набуває особливої важливості при зверненні до ситуації сприйняття майбутнього, передбачення майбутніх подій, висування цілей і вибору шляхів їх досягнення, життєвих планів на організацію діяльності та поведінку. Для цього людина повинна не тільки мати знання і досвід, а й міцне здоров’я.
Сьогодні значущість проблеми туберкульозу у світі очевидна. Незважаючи на позитивні зміни, багато людей живуть на грані бідності чи за її межею, що сприяло й буде сприяти подальшому поширенню туберкульозних захворювань. Така ситуація одразу позначається на поширенні туберкульозу серед дітей, оскільки стан здоров’я дітей є віддзеркаленням, наслідком глобальних соціально-економічних, екологічних та медичних проблем дорослого населення держави. Діти першими реагують на соціально-економічне неблагополуччя, а їх здоров’я є своєрідним індикатором епідемічного стану у суспільстві. Ситуація «життя у хворобі» та ризики ускладнень виступають суттєвим випробуванням для дітей з діагнозом туберкульоз, а також для членів їх сім’ї як значущих інших.
На сьогодні науково обґрунтовано, що ефективна психопрофілактична робота з хворими можлива лише за умови досконалого вивчення внутрішніх психологічних закономірностей змін психіки людини у випадку соматичного захворювання. Підтримка стану здоров’я дітей, які зазнали впливу туберкульозних захворювань безумовно постає нагальною проблемою, яка потребує кваліфікованого медичного та психологічного вирішення.
Водночас у сучасній психолого-педагогічній літературі недостатньо методичних розробок, які б допомогли практичному психологу професійно й ефективно будувати комплексну психологічну роботу з формування життєвих перспектив у дітей, які мають туберкульозні захворювання. Власне наукове дослідження формування життєвих перспектив у підлітків з діагнозом туберкульоз спрямоване на пошук шляхів посилення особистісного потенціалу підлітка у взаємодії із значущими іншими, зосереджуючись саме на соціальному контексті її особистісного становлення.
Це зумовило вибір теми кваліфікаційної роботи: «Психологічний вплив туберкульозних захворювань на формування життєвих перспектив у підлітків».
Об’єкт дослідження – життєві перспективи особистості як психологічне утворення.
Предмет дослідження – специфіка життєвих перспектив підлітків, які зазнали впливу туберкульозних захворювань.
Мета роботи – визначити змістовні характеристики й особливості життєвих перспектив підлітків, хворих на туберкульоз легень, та розробити психологічну технологію формування конструктивних життєвих перспектив підлітків даної категорії.
Гіпотеза: життєві перспективи підлітків, які хворіють на туберкульоз, мають ряд специфічних для даної групи осіб особливостей, що відрізняють їх від життєвих перспектив здорових підлітків. Зокрема, можна припустити, що зміст життєвих перспектив дітей підліткового віку під впливом туберкульозних захворювань набуває фаталістичної спрямованості, характеризуються більш негативним сприйняттям майбутнього, песимістичністю, спотвореним відчуттям часової транспективи, яка може носити більш категоричний та ригідний характер. Крім цього можна передбачити дисгармонійні зміни ієрархії ціннісних орієнтацій, труднощі самовираження та самоактуалізації, що також буде позначатися на характері життєвих перспектив підлітків, які хворіють на туберкульоз.
Враховуючи мету і гіпотезу дослідження, були сформульовані наступні завдання роботи:
1. Вивчити психофізіологічні особливості та основні новоутворення особистості у підлітковому віці.
2. Розкрити сутність поняття «життєва перспектива» у контексті соціальної ситуації розвитку особистості підлітка.
3. Проаналізувати вплив соматичних захворювань на психічний стан особистості та порушення у формуванні життєвих перспектив у підлітків під впливом туберкульозних захворювань.
4. Експериментально дослідити формування життєвих перспектив у підлітків під впливом туберкульозних захворювань.
5. Розробити та апробувати програму роботи практичного психолога з підлітками, які мають туберкульозні захворювання.
Методи дослідження. У роботі застосовувались теоретичні методи (теоретико-порівняльний аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми) та емпіричні (психологічне тестування, анкетування, контент-аналіз, психолого-педагогічний експеримент: констатувальний).
В якості діагностичного інструментарію для розв’язання експериментальних завдань використано: «Методику дослідження реальної структури ціннісних орієнтацій особистості С. Бубнової», «Методику самоактуалізації особистості А. Лазукіна» (в адаптації Н. Калини), «Методику дослідження самоставлення особистості «Тест-опитувальник «Самоставлення» В. Століна, С. Пантілєєва»», «Методику діагностики ставлення до минулого, сьогодення та майбутнього А. Прихожан», «Методику дослідження часової перспективи Ф. Зимбардо, А. Гонзалеса».
Наукова новизна роботи зумовлена тим, що вперше теоретично та емпірично обґрунтовано новий підхід до комплексного формування життєвих перспектив підлітків, які страждають туберкульозом легень, що передбачає розробку психокорекційної технології та складання психолого-педагогічних рекомендацій батькам для підвищення її ефективності.
Практичне значення роботи визначається тим, що розроблена психокорекційна програма з формування позитивних життєвих перспектив у підлітків, хворих на туберкульоз, може використовуватись психологами-практиками, фтизіатрами, педагогами, працівниками психологічних служб в організації консультативної, превентивної та психокорекційної роботи з підлітками.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувались: теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних положень, використанням комплексу надійних і валідних психодіагностичних процедур, створенням адекватних умов діагностування, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю складу експериментальної та контрольної груп, застосуванням сучасних методів математичної статистики на базі пакету новітніх статистичних програм.
Магістр