0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

тема: Взаємовідносини у колективі у якому ви навчаєтесь Практична робота №1 (ID:319184)

Тип роботи: звіт з практики
Дисципліна:Соціологія
Сторінок: 6
Рік виконання: 2019
Вартість: 40
Купити цю роботу
Зміст
Зі мною можна ЗВ'ЯЗАТИСЯ по телефону : +380983312788 або по еmail : darnax10@gmail.com ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ соціологічного дослідження з курсу “СОЦІОЛОГІЯ” для студентів I та ІІІ курсу стаціонарної форми навчання всіх спеціальностей ВНТУ Практична робота №1 (перший етап дослідження) ТЕМА: Розробка методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження (КСД). МЕТА: Зробити аналітичний аналіз проблеми, визначити основні проблемні ситуації з теми дослідження. ЗАВДАННЯ: – розкрити сутність проблему дослідження; – показати ступінь актуальності даної проблеми в сьогоденні; – показати ступінь вивчення та розробки проблеми (які соціологічні дослідження проводились раніше); – визначити проблемну ситуацію в даній проблемі. Хід роботи В ході роботи необхідно знайти і подати теоретичний матеріал, в якому буде описана: - сутність досліджуваної проблеми (як вона виглядає, які існують підпроблеми даної проблеми тощо); - актуальність проблеми на даний момент часу в світі, для українського суспільства загалом та для студентської молоді зокрема; - навести статистичну інформацію про результати вже проведених соціологічних досліджень за даної темою професійними соціологічними організаціями; - визначити проблемну ситуацію, показавши суперечність між реальним станом проблеми на необхідністю її вирішення. Теоретичні відомості Програма конкретного соціологічного дослідження – викладення мети та загальної концепції дослідження, вихідних гіпотез, разом з логічною послідовністю операцій для їх перевірки. Від того, наскільки правильно буде розроблена програма, залежить якість отриманих даних. Програма дослідження може бути опублікована, як самостійний науковий матеріал, при чому, не виключено, що по цій програмі інші дослідники в інших районах будуть проводити своє дослідження. Публікація програми є своєрідна передача ліцензії на виробництво наукового знання. Структура програми: - методологічний розділ 1) уточнення проблеми, обґрунтування проблемної ситуації; 2) уточнення обєкту та предмету дослідження; 3) уточнення мети та завдань; 4) емпірична інтерпретація понять (логічний аналіз понять); 5) попередній системний аналіз обєкту досліджень; 6) формування основних (робочих гіпотез); - методичний (процедурний) розділ 1) стратегічний (принциповий) план досліджень; 2) програмні вимоги до вибірки (обґрунтування вибірки); 3) нарис процедур дослідження; 4) робочий план дослідження. Проблемна ситуація – це протиріччя між потребами розв’язання проблеми та її сучасним станом. Необхідно зазначити, що будь-яка проблема може містити в собі декілька проблемних ситуацій. Визначаючи проблемну ситуацію, дослідник показує напрям самого дослідження. Необхідно розрізняти соціальні та наукові проблеми. Соціальні проблеми – це соціальне, життєве протиріччя, яке потребує ціленаправлених для їх усунення дій. Наукове протиріччя – це стан “знання про незнання”. В науковій проблемі фіксується протиріччя між знаннями про потреби суспільства з однієї сторони і незнанням шляхів та засобів реалізації дій для досягнення цих потреб з другого боку. Існує два шляхи пошуку проблемної ситуації: - логічний, який полягає в пошуку проблемної ситуації, використовуючи періодичні видання, літературу, засоби масової інформації; - експертиза, яка полягає в проведенні експертного опитування, залучення безпосередніх спеціалістів по проблемі, яка досліджується.
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Зі мною можна ЗВ'ЯЗАТИСЯ по телефону : +380983312788 або по еmail : darnax10@gmail.com Практична робота №1 Розробка методологічного розділу програми конкретного соціологічного дослідження (КСД). 1.У час стрімкого наукового прогресу і величезного обсягу інформації, яку переробляємо щогодини, важливо зберегти себе, свій людський вигляд, не стати «машиною», простим виконавцем робочих функцій. Необхідно створити такі умови для процвітання того або іншого підприємства, фірми, установи, щоб люди в цій організації відчували себе «командою». Однією з ознак команди є згуртованість, взаємовиручка, підтримка і одночасно вимогливість до себе та інших. Одним з найважливіших показників, що колектив – це «команда», є хороший соціально-психологічний клімат, тобто такий стан у колективі, коли кожному його члену надаються оптимальні умови для реалізації його здібностей і схильностей. Таким чином, наявність позитивного соціально-психологічного клімату в колективі – один з показників його зрілості, результат великої та клопіткої праці керівництва. Соціально-психологічний клімат (СПК) – це не тільки проблема сьогоднішніх соціально-психологічних складнощів соціального і НТП, а й водночас і проблема для вирішення завтрашніх перспективних завдань, пов’язаних з моделюванням нових, більш досконалих, ніж раніше, людських відносин і спільнот. Проблемі соціально-психологічного клімату в колективі присвячено багато праці як у вітчизняній, так і зарубіжній науковій літературі. Значну увагу приділяли цим дослідженням Г. М. Андреєва , В. М. Мясищев,Б. А. Паригін, К. К. Платонов. Інтерес до цієї теми, перш за все, пов’язаний з результатами Хоторнських досліджень, що дали змогу виявити наявність взаємозв’язку між продуктивністю праці групи й особливостями її психологічного клімату (А. Л. Свинецький). Метою статті є дослідження соціально-психологічного клімату студентського колективу та чинників, що впливають на його формування. За визначенням, СПК – це результат сумісної діяльності людей, їх міжособистісні відносини. Він виявляється в таких групових ефектах, як настрій і колективна думка, індивідуальне самопочуття в колективі. Ці ефекти мають відображення у взаємовідносинах, пов’язаних з процесом праці та вирішенням загальних завдань колективу. Змістова характеристика психологічного клімату пов’язана, як правило, з самопочуттям людини в колективі (настроєм, задоволенням, психологічним комфортом); коли самопочуття людей переноситься на їхнє ставлення до праці та інших членів колективу, на міжособистісні відносини, на загальні відносини. Тоді складається СПК. Саме в такому аспекті розглядають психологічний клімат Б. Д. Паригін, К. К. Платонов, Г. А. Моченок. Отже, змістовна характеристика відображає відносини між членами колективу. В свою чергу, ці відносини відображаються в свідомості людини та стають джерелом її настрою, самопочуття. Психічні відносини, що виникають при взаємодії людини з людиною, мають, за визначенням В. Н. Мясищева, «…двостороннійвзаємний характер» та виступають як «взаємовідносини» двох суб’єктів . Отже, через аналогію соціально-психологічних явищ з кліматом, поперше, розкривається значення групових ефектів як умови міжособистісної взаємодії в колективі, що визначає зворотний вплив міжособистісних відносин на спільну предметно-практичну діяльність людей. По-друге. За допомогою цієї аналогії соціально-психологічний клімат характеризується як стан міжособистісних відносин, що передбачує їхню здатність змінюватися. Динаміка змін СПК зумовлена, по-перше, детермінантами зовнішнього порядку (матеріально-технічними та організаційно-управлінськими умовами предметно-практичної діяльності людей) і, по-друге, відображенням та розумінням міжособистісних відносин як взаємовідносин. Чинники визначають зміст і стан СПК у кожний конкретний момент і становлять його структуру і функції. Виділяють два рівні таких чинників: а) чинники глобальної макросфери – це система суспільних відносин, соціально-психологічна атмосфера загалом, соціально-економічна ситуація в країні; б) чинники локальної мікросфери – це предметно-речова сфера діяльності та взаємодії членів кол ективу між собою. На нашу думку, найбільш доречним методом дослідження СПК у колективі є анонімне анкетне опитування, яке збільшує відвертість людини і знижує відповідальність за сказане судження. Це дає змогу більш детально вивчити ті чи інші феномени цієї проблеми, а також змоделювати цілісну картину. 2.На, сьогоднішній день, в Україні, проблема соціально психологічного клімату дуже актуальна і перспективна, оскільки зростають вимоги до психологічного включення людини в ту чи іншу діяльність. Особливо ця проблема актуальна в управлінській діяльності. Як затверджує успішні менеджери, що для створення і процвітання фірми необхідно, щоб люди-службовці в цій установі відчували себе “командою”.Однією з ознак “команди” є згуртованість, взаємовиручка, підтримка і одночасно вимогливість до себе та інших. Одним з найважливіших показників, що колектив “команда” є хороший соціально-психологічний клімат. Тобто такий стан в колективі, коли його члену видаються оптимальні умови для реалізації його здібностей і схильностей. Позитивний, злагоджений, приємний соціально-психологічний клімат у колективі організації виступає на перший план, адже від згуртованості усіх працівників залежить ефективність діяльності організації.