Зразок роботи
Відомо, що соціальний конфлікт як прояв діалектичного закону боротьби протилежностей належить до одного з механізмів прояву та розв’язання соціальних протиріч [8, c. 50].
Соціальні конфлікти, в більшості випадків, обумовлені економічною стороною суспільного життя. Цей взаємозв’язок виражається в матеріальних інтересах, вигодах, стимулах та ін. Встановлення і вирішення протиріч пов’язано з матеріальною функцією конфлікту [6, c. 343]. Розглядаючи соціальний конфлікт, як наслідок соціальної незахищеності, ми неодмінно звертаємося до економічних показників добробуту суспільства, таких як рівень доходів, рівень безробіття, мінімальний рівень заробітної плати тощо.
Конфлікт, як багатомірний прояв складної сукупності суспільних протиріч, має свою структуру, під якою розуміється сукупність стійких зв’язків конфлікту, забезпечуючи його цілісність, тотожність самому собі, відмінність від інших явищ соціального життя, без яких він не може існувати як динамічно взаємопов’язана цілісна система та процес.
Серед понять, що характеризують структуру конфлікту, виділяються такі:
- конфліктна ситуація;
- суб’єкти конфлікту;
- предмет конфлікту;
- об’єкт конфлікту;
- умови його здійснення.
Основним структурним елементом соціального конфлікту є його суб’єкт. Суб’єктами соціального конфлікту, що обумовлений соціальною незахищеністю та соціальною нерівністю, можуть виступати окремі верстви населення, що конфліктують між собою через різний матеріальний та соціальний статус, спосіб життя, різні цінності та переконання. Конфліктувати між собою можуть і суспільство та держава, в тому разі, якщо остання не в змозі забезпечити гідний рівень соціального захисту своїх громадян, проводить недоцільну або невдалу соціальну політику, яка лише загострює проблеми суспільства.
Магістр