Зразок роботи
Сьогодні нерідко можна побачити групу велосипедистів на міських вулицях і за їх межами. З моменту створення велосипеда, увійшов в життя людини і велосипедний туризм. Любителів цього виду туризму з кожним днем стає все більше і більше.
Умовно, велосипедистів можна розділити на дві групи. Молодь, що відноситься до першої категорії, віддає перевагу надзвичайній швидкості і унікально-віртуозного управління велосипедом. До другого рангу належать мандрівники, весь вільний час віддають поїздкам, що розрізняються за часом, тривалості та маршруту.
Видів даного туризму кілька, вони майже однакові, так як їх головна мета - подолання перешкод за допомогою свого двоколісного друга. Однак, існують відмінності і індивідуальні особливості кожного з виду. Давайте познайомимося з ними.
Класичний велотуризм – це своєрідний відпочинок від міського шуму. Обов'язкові ночівлі в наметах серед природи, багаття, пісні під гітару і приготування їжі на вугіллі. Такі подорожі об'єднують, дають поживу для роздумів, душевних розмов. Коротко так можна охарактеризувати цей вид - є тільки ти, велосипед і величезний хвилюючий зовнішній світ.
Спортивний велотуризм – цікавий туристам, які прагнуть до подолання природних перешкод. Тут також присутні пізнавальні та оздоровчі завдання, але більшість туристів - велосипедистів вважають похід захоплюючим в тому випадку, коли подолати обраний шлях допоможуть концентрація власних сил (як моральних, так і фізичних). Спортивний туризм є велосипедні походи по категоріям складності.
Екстремальний тип передбачає пережити масу гострих відчуттів. Особливістю цього виду велотуризму є, перш за все, тривалість походу, складні умови і балансування власними можливостями. Його основа - поєднання бездоріжжя, прямих і рівних доріг, що зустрічаються пам'яток і ночівля на природі в наметах. Є туристи, яких, в першу чергу, цікавлять дороги, а не навколишні краєвиди. Зупинятися вони вважають за краще в готелях, щоб краще відпочити для марафону на наступний день. Найекстремальнішим є зимовий вид, здатний випробувати вашу силу волі, запас міцності і фізичну підготовку.
Бажаючим поєднати велоподорожі по півострову і комфортабельний дозвілля підійде такий вид велотуризму, як цивілізований. Денний маршрут складає до сімдесяти кілометрів, після чого передбачена зупинка в населеному пункті, розселення по номерам готелю і розважальна вечірня програма. Такі походи сьогодні стають більш популярними і затребуваними.
Далеко не кожному підійдуть тури гоночного напрямки. Ними захоплюються професіонали, які проходять в день сотні кілометрів. Головним для них є подолання великих відстаней на спеціальних шосейних велосипедах. Відпочивають вони, зі зрозумілих причин, в облаштованих місцях.
За тривалістю подорожі на велосипеді бувають:
одноденними, без ночівлі, найприйнятніший варіант для початківців велотуристів;
похід вихідного дня - своєрідний відпочинок після робочого тижня;
багатоденний тур, до якого варто ретельно підготуватися
Для дітей 9-10 років не треба вибирати для прогулянки шлях більше 5 км, 11-12-річні учні можуть зробити першу прогулянку не більше ніж на 10 км. Підлітки 13-14 років можуть їхати в перший раз на більш далеку відстань - до 25 км, 15-16-річні - до 35 км; 17-18-річні - до 40 км. Ця величина складає приблизно половину шляху одноденного походу. У наступні виїзди можна поступово збільшувати дистанцію так, щоб вона становила спочатку 60, 70 потім 80 і 90% від денного переходу. Рекомендується їхати зі швидкістю не більше 15 км на годину по асфальтовій і не більше 10 км на годину по дорозі, роблячи привали по 10 хвилин через кожні 5 км шляху. І, звичайно, кожному велосипедисту треба вивчити і твердо знати правила вуличного руху і їзди на велосипеді.
При русі групи попереду їде направляючий, який обирається з числа учасників подорожі, а ззаду - замикає, яким зазвичай є керівник групи. Інтервал між велосипедистами повинен становити 3-5 м, а на складних ділянках - до 10 м і більше. Для того щоб правильно розподілити сили і не втомитися, через кожні 45-50 хвилин їзди належить робити привал на 10 хвилин. Під час привалу треба зробити розминку (кілька вправ), оглянути велосипед, вантаж; відпочивають лежачи або сидячи.
Підліткам 13-14 років, які займаються велосипедним туризмом не перший рік, можна подовжувати маршрут до 30 км в день. При такій протяжності шляху режим руху повинен бути наступним: через перші 10 км шляху - привал на 30 хвилин, в середині шляху - великий привал на 3-4 години, під час якого велосипедисти відпочивають, обідають, купаються, оглядають визначні місця, музеї, готують машини до наступного переходу і т. д.
Магістр