0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Курсова робота на тему: «Кінесичні засоби комунікації у творах сучасних драматургів». (ID:363250)

Тип роботи: бакалаврська
Дисципліна:Українська мова
Сторінок: 24
Рік виконання: 2019
Вартість: 400
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………………….2 РОЗДІЛ 1. НЕВЕРБАЛЬНИЙ АСПЕКТ КОМУНІКАТИВНОГО АКТУ……..4 1.1. Поняття про невербальне спілкування………………………………………4 1.2. Тактильні засоби комунікації………………………………………………..7 1.3. Візуальні засоби комунікації………………………………………………..10 РОЗДІЛ 2. КІНЕСИЧНІ ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЇ У ТВОРАХ СУЧАСНИХ ДРАМАТУРГІВ……………………………………………………………………15 ВИСНОВКИ………………………………………………...………………………21 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..23
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Важливою одиницею спілкування як двосторонньої форми взаємодії є комунікативний акт. Розвиток усіх сфер суспільного та культурного життя, збільшення іноземної мови у спілкуванні в різних сферах людського життя, визнання важливості невербального способу спілкування, необхідність кращої підготовки фахівців з міжнародних відносин сприяє більш детальному вивченню саме невербального способу спілкування. Здебільшого люди використовують спілкування для того, щоб обмінятися новою інформацією, знаннями, а також з метою висловити прохання чи спонукати один одного до якоїсь дії. Невербальне спілкування в основі своїй не усвідомлене, мимовільне. Хоч дехто і намагається контролювати свою поведінку під час спілкування, проте саме за допомогою жестів, міміки, інтонації досить часто можна визначити щирість людини. Важливий внесок в обґрунтування проблеми спілкування зробили Б. Г. Ананьєв, О. О. Бодальов, Л. І. Божович, Л. С. Виготський, Л. О. Гранюк, А. О. Деркач, А.Б. Добрович,Л. В. Кондрашова, А. В. Петровський, В. А. Семиченко та ін. Погляди на мовленнєву діяльність у спілкуванні розкрито в працях А. О. Вербицького, В.М. Дружиніна, А. М. Ксенофонтової, В. М. Кунициної, С. О. Нікітчиної, Г. І. Щукіної та ін. Базові основи дослідження цього феномену розроблено в працях В. М. Бехтерева, О. О. Леонтьєва та інших психологів, які аналізують спілкування як основну вимогу розвитку людини, соціального та індивідуального. Б. Ф. Ломов назвав проблему спілкування «базовою категорією, логічним центром загальної системи психологічної проблематики». Невербальні засоби комунікації людина опановує раніше, ніж вербальні. Ось, наприклад, немовля починає розпізнавати емоції матері, реагує на її інтонацію, вираз обличчя, жести, дотики, хоча ще не має можливості вербально відповісти на них. У дорослих же при спілкуванні з незнайомою людиною саме завдяки засобам невербального спілкування (візуальний контакт, жести, емоційність) виникає перше враження про людину. Метою даної роботи є теоретичний аналіз комунікативного, зокрема невербального, акту як однієї з основних форм спілкування. Відповідно до поставленої мети в роботі передбачене вирішення таких основних завдань, а саме:  розкрити поняття комунікації, зокрема невербальної;  визначити місце, роль та функції невербального спілкування у житті людини;  розглянути тактильні та кінетичні (візуальні) засоби спілкування. Об’єкт дослідження: невербальний аспект комунікативного акту. Предмет дослідження – використання тактильних та кінетичних (візуальних) засобів комунікації у творах сучасних драматургів. Для розв’язання визначених завдань використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження, а саме: системного аналізу, причинно-наслідкового зв’язку, методи порівняльного, прямого та структурного аналізу, спостереження, метод збору та узагальнення інформації. Інформаційною базою стали наукові розробки, підручники, періодичні видання, присвячені вивченню комунікації, зокрема невербальної. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх подальшого використання для аналізу творів драматургії.
Інші роботи з даної категорії: