0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Використання принципів квантової теорії у проблемі квантової телепортації (ID:240185)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Фізика
Сторінок: 27
Рік виконання: 2018
Вартість: 500
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП……………………………………………………………………………3 РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, ОПИС І ВЛАСТИВОСТІ КВАНТОВИХ СТАНІВ………………………………………………………………………..…4 1.1 Хвильова функція в квантовій механіці………………………………….…4 1.2 Спінори…………………………………………………………………….…6 1.3 Квантова суперпозиція і відмінність квантової від класичної………..…..7 1.4 Формулювання парадоксу кота Шредінгера…………………………….…8 РОЗДІЛ 2.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КВАНТОВОЇ ТЕЛЕПОРТАЦІЇ…....9 2.1. Парадокс Ейнштейна-Подольського-Розена………………………….……9 2.2.Кубіти…………………………………………………………………….......11 2.3.Заплутаність і принцип квантової нерозрізненості…………………….....12 2.4.Альтернативне тлумачення ЕПР парадокса запропоноване Бомом……..13 РОЗДІЛ 3.ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ КВАНТОВОЇ ТЕЛЕПОРТАЦІЇ……………………………………………………………….14 3.1 Протокол квантової телепортації…………………………………………..14 3.2 Джерела заплутаність фотонів….…………………………………………..16 3.2.1 Параметричне перетворення частоти вниз………………………………16 3.2.2 Заплутування в часі………………………………………………..………17 3.2.3 Заплутування по імпульсу…………………………………………..…….19 3.2.4 Заплутування по поляризації……………………………………..……….20 3.3 Дослід з квантової телепортації кубітів…………………………………....21 3.4 Телепортація заплутуванням……………………………………………….23 3.5 Схема квантової телепортації двох частинок……………………….....…..23 ВИСНОВКИ …………………………………………………………….………27 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….28
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Початок ХХ століття відзначився бурхливим науково технічним прогресом в цей час були зроблені фундаментальні фізичні відкриття. Це час створення Квантової механіки і її становлення як науки. В ході розвитку ціє молодої науки своє пояснення отримало багато різноманітних явищ. Але чим далі рухалася квантова механіка в своєму розвитку тим більше парадоксів у ній виникало. Один з найцікавіших парадоксів квантової механіки отримав назву Парадокс Ейнштейна-Подольського-Розена. Даний парадокс цікавий для нас тим що з нього випливають декілька цікавих наслідків. Які пов’язанні з квантовою криптограією і квантовими обчисленнями але найцікавішим тут є така річ як квантова телепортація. Це і є темою мого дослідження. В 1993 році в науковому журналі «Physical Review Letters» була опублікована стаття яке саме явище потрібно називати телепортацією і показано чим це явище відрізняється від явища описаного у різного роду фантастиці. В 1997 році майже одночасно була реалізованна телепортація фотона двома науковими командами США і Італії. І з того часу це явище отримало популярність в експериментаторів і по цей день над ним працюють науковці з різних країн світу. Бо в подальшому воно зможе відіграти ключову роль в створенні квантових комп’ютерів і квантової криптографії і можливо в далекій преспективі вона відіграє роль в колонізації інших тіл і об’єктів соняної системи і ближ лежащих зірок. Метою мого курсового дослідження є опис явища квантової телепотрації кубіту а також систематизація теоретичних знань а також опис реально проведених експериментів Отже, в сучасних умовах, тема моєї курсової роботи є надзвичайно актуальною і має значну теоретичну базу яка розроблена ще на початку ХХ століття фізичними класиками і значну експериментальну базу яку почали розробляти лише в кінці 90 років ХХ і розробляють по цей день. 4 РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ, ОПИС І ВЛАСТИВОСТІ КВАНТОВИХ СТАНІВ. 1.1 Хвильова функція в квантовій механіці Хвильова функція або як її ще називають псі функція 𝜓 є комплексною функцією яка використовують в квантовій механіці для опису стану квантовомеханічної системи. Хвильова функція напряму пов’язана з густиною ймовірності знаходження частинки у деякій області простору в деякий момент часу. А саме через ймовірність що частинка знаходиться в деякій точці пропорційна квадрату модуля хвильвої функції в ній. Іншими словами можна сказать що хвильово функція є функцією від усіх ступенів свободи цієї частинки. Якими відповідає певний набір комутуючих квантових зміних. І в цьому полягає головна відміність від класичного опису частиники. Бо в клачичному опису частинку розглядають як матеріальну точку що має певну кординату і імпульс і її рух повністю описується траекторією і швидкістю[2]. А якщо ми використовуємо для опису хвильову функцію то частинка є не локалізованою чітко в одній точці а в загальному вигляді займає весь нескінчений простір хоча тут потрібно зробити одне невелике уточнення що в деякій області простору вона знаходиться з більшою імовірністю і фактично частинка зосереджина в деякій області але саме де ми точно сказати не можемо. З цього випливає що при опису частинки за допомогою хвильової функції таке поняття як траекторія немає сенсу а рух буде описуватися в термінах потоку енергії та імпульсу. Отже хвильова функція є неспостережувальною величиною і ми безпосередньо не можемо заміряти її значення. В інтерпритації Борна хвильова є амплітудою ймовірності. В даній інтерпритації квадрат модуля хвильової функції відповідає густині ймовірності положення частинки. З цього випливає що якщо частинка перебуває в області простору 𝑊 в момент часу 𝑡 то можна записати рівність 5 𝑃(𝑊)=∫|𝜓(𝑟,𝑡)|2𝑑𝑊𝑤 (1.1) Де |𝜓(𝑥)|2=𝜓∗𝜓 ,а 𝜓∗функція комплексно спряжена з 𝜓. Дану ітерпритацію можна також розглянути і в статистичному контексті якщо існує велика кільсть частинок що знаходяться в одному і тому ж квантовому стані. Тоді 𝑃(𝑊) вказує на долю частинок які знаходяться в ділянкі простору 𝑉. З цього виплива один надзвичайно цікавий наслідок у випадку однієї частинки ми можем розглядати цю частинку як частинку часу що знаходиться в ділянці простору 𝑉. Хвильова функція є комплексною і її можна виразити наступним чином 𝜓=𝑅(𝑥,𝑦,𝑧,𝑡)𝑒𝑖𝛼(𝑥,𝑦,𝑧,𝑡) (1.2). Де R є модулем функції а 𝑒𝑖𝛼(𝑥,𝑦,𝑧,𝑡) є фазовим множником[2]. З цього ми бачимо що при множенні хвильової функції на деяке число 𝑒𝑖𝛽значення амплітуди ймовірності що їй відповідають не змінюється. Дане множення називається глобальним калібрувальним перетворенням, а симетрія відносно такого перетворення є одним з видів калібрувальної інваріантності. З фізичної точки зору на 𝜓-функцію накладаються такі обмеження вона повинна бути однозначною, неперервною і квадратично-інтегрованою це означає інсування інтегралу від квадрату функції[2]. Також не варто забувати про те що частинка не може безслідно зникнути і ймовірність знаходження її в нескінченно великому простору буде рівна одиниці ∫𝜓|𝑟,𝑡|𝑥2𝑑𝑉=1 (1.3). Умова (1.3) має назву умови нормування хвильової функції. Вона виконується практично у всіх реальних умовах і процесах. Хоча в деяких теоретичних моделях 𝜓-функція не спадає на нескінченості а тому нормування не є можливим. Такі стани називаються делокалізованими. Зазвичай при виведенні хвильової функції з деяких теоретичних міркувань 𝜓-функція виявляється ненормованою і цей інтервал виявляється рівним деякому числу 𝑛.В такому випадку для нормування достатньо поділити 𝜓-функцію на √𝑛[2].