0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Економічна складова туристичних ресурсів міста Черкаси (ID:407465)

Тип роботи: курсова
Сторінок: 49
Рік виконання: 2018
Вартість: 400
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ Вступ……………………………………………………………………………...4 Розділ 1. Специфіка економічної та соціальної природи туризму регіону…..7 1.1. Загальна характеристика економічних ресурсів в туризмі……………….7 1.2. Туристично-рекреаційна оцінка Черкаської області………………….…10 1.3. Рекреаційна та економічна привабливість міста Черкаси……………….16 Розділ 2. Практичні аспекти здійснення підприємницької діяльності в туристичній індустрії…………………………………………………………………19 2.1 Організаційно-економічна характеристика туристичного підприємства «Мері-тур» …………………………………………………………………………….19 2.2. Матеріально-технічне забезпечення……………………………………….23 2.3. Аналіз показників туристичної діяльності підприємства………………...27 Розділ 3. Шляхи вдосконалення діяльності туристичного підприємства……35 Висновки………………………………………………………………………….41 Список використаної літератури………………………………………………..43 Додатки …………………………………………………...………………………46
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Туризм є однією з провідних та найбільш розвинутих галузей економіки. Через свій швидкий темп розвитку він визнаний економічним феноменом століття. Цьому сприяє розширення політичних, економічних, наукових і культурних зв'язків між державами і народами світу. Масовий розвиток туризму дозволяє мільйонам людей розширити свій кругозір, познайомитися з визначними пам'ятками, культурою, традиціями тієї чи іншої країни. У багатьох країнах туризм відіграє значну роль у формуванні валового внутрішнього продукту, активізації зовнішньоторговельного балансу, створення додаткових робочих місць і забезпечення зайнятості населення, має великий вплив на такі ключові галузі економіки, як транспорт і зв'язок, будівництво, виробництво товарів народного споживання, тобто виступає своєрідним стабілізатором соціально-економічного розвитку. В Україні туризм визнано одним з пріоритетних напрямків національної культури й економіки. В період становлення ринкових відносин в Україні туризм як одна з найбільш перспективних та динамічних галузей світового господарства отримав усі умови для інтенсивного розвитку. Загальна площа цінних з туристично-рекреаційної точки зору природних ландшафтів України становить 9,4 млн. га або 15,5 % її території. Значення туристичного бізнесу постійно зростає. Це повязане із підвищенням його впливу на розвиток міжнародних звязків, пожвавлення економічного стану країни та окремих регіонів, можливістю поповнення валютних надходжень. За рахунок проведення послідовної економічної та культурної політики між різними народами світу туризм виступає стабілізатором налагодження та укріплення відносин між державами, дійовим фактором посилення престижу країни в світовому співтоваристві, ділових колах. Основне завдання агента з організації туризму полягає у формуванні у потенційного клієнта бажання купити туристичну путівку без застосування при цьому безпосереднього тиску. Для досягнення бажаного результату туристичному агенту буде замало виконувати роль пасивної фігури, яка тільки презентує товар, йому доведеться аргументовано переконувати клієнта у доцільності придбання туристичної путівки. З огляду на це він повинен акцентувати на якості пропонованої ним послуги, належному та вчасному виконанні всіх зобовязань туристичного агентства, а також на інших позитивних моментах, які пропонує його фірма. [1] Аби належним чином задовольнити потреби клієнта, агенти з організації туризму повинні мати достатньо достовірної інформації про туристичні маршрути, екскурсійні послуги, умови проживання, харчування, ціни на додаткові послуги. Крім того, туристичному агенту потрібні високий рівень розвитку комунікативних і організаторських здібностей, врівноваженість, винахідливість, енергійність, ініціативність, емоційна стійкість, виразна дикція, грамотна мова, інтелект - вищий середнього. Оскільки робота агента з організації туризму базується на встановленні контактів між людьми, то нею, як правило, займаються люди дипломатичні, привітні та кмітливі, які уміють прихилити до себе інших. Нині в Україні ліцензовано понад 2100 туристичних фірм. Однією з них є фірма «Мері-тур». Мета даної роботи полягає в загальному аналізі діяльності туристично підприємства «Мері-тур» при формуванні туристичного продукту. Для досягнення мети було поставлено наступні завдання: 1) Проаналізувати теоретико-методичні основи туроперейтингу; 2) дослідити сучасний стан туроператора «Мері-тур»; 3) визначити пропозиції та шляхи діяльності туроператора Обєктом дослідження курсової роботи є туристичне підприємство «Мері-тур». Предметом дослідження є особливості формування турпродукту на туристичному підприємстві. Курсова робота крім вступу, висновків і списку використаної літератури складається з трьох основних розділів. У першому розділі розглянуто економічну складова туристичних ресурсів міста Черкаси та області. В другому розділі наведено сучасний стан туроператорської діяльності на прикладі туроператора «Мері-тур». Розглянута загальна характеристика турфірми, її напрями діяльності, та проаналізовано договірні взаємини підприємства. У третьому розділі запропоновано пропозиції щодо оптимізації розробки турпродукту та шляхи вдосконалення щодо діяльності туристичного підприємства. Список використаної літератури охоплює 31 джерело. У висновках зроблено підсумок усієї роботи. Розділ 1. СПЕЦИФІКА ЕКОНОМІЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПРИРОДИ ТУРИЗМУ РЕГІОНУ 1.1 Загальна характеристика економічних ресурсів в туризмі Важливе значення для розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму мають туристичні ресурси, які є основною метою подорожей. Внаслідок цих обставин вони зумовлюють і визначають найважливіші економічні показники туризму, такі як кількість туристів, ціна на послуги, географія подорожей, їх сезонний розподіл, тривалість перебування та ін. Тому комерційна робота в галузі туризму повинна будуватись на всеохоплюючому обліку туристичних ресурсів як в цілому по країні, так і по окремих регіонах. Туризм як важливий сегмент зовнішньоекономічної діяльності, що передбачає експортно-імпортні операції з послугами, має специфіку «невидимого» експорту. На відміну від інших галузей народного господарства, продукція яких транспортується до споживача, туризм викликає потужні міграції людей до місць зосередження туристських ресурсів, а їх споживання відбувається в місці їх дислокації. Якщо в інших галузях економіки товар готовий до споживання тоді, коли він буде доставлений споживачеві, то в туризмі - навпаки, споживач (турист) сам прямує до місця розташування туристичного ресурсу. [2] Туризм відрізняється і своєрідністю туристського споживання. Формування доходу для придбання туристських послуг регулюється країною громадянства або постійного проживання, а сам процес їх споживання регламентується країною тимчасового перебування. Найбільш суттєвою специфічною особливістю туризму є його мультиплікативний ефект, тобто потужне економічне і соціальне вплив на розвиток інших галузей національної економіки: транспорту, торгівлі, зв'язку, побутового обслуговування, виробництва товарів народного споживання, сільського господарства та ін. До специфіки туризму слід віднести також фактор найбільш ризикових видів діяльності, що прямо залежать від економічної, політичної і соціальної стабільності в країні, наявності розвиненої інфраструктури та індустрії туризму, високоаттрактівних і доступних туристських ресурсів, кваліфікованих кадрів та ін. Фактором ризику для туристської діяльності є також сезонний характер попиту на туристичні послуги, що залежить від зміни кліматичних умов, сезону відпусток, усталених традицій та ін. Туризм це і індикатор добробуту населення. Експертами ЮНВТО встановлена залежність між добробутом населення в формі реального споживання і розвитком туризму. При темпах зростання загального реального споживання на 1% обсяг туристських поїздок залишається незмінним; при зростанні факторів споживання на 2,5% число поїздок збільшується на 4%; при зростанні споживання на 5% витрати на подорожі збільшуються на 10% і тільки при темпах зростання споживання нижче 1% обсяг поїздок падає. Розвиток науково-технічного прогресу в світі, інтенсивне впровадження нових інформаційних технологій і комунікацій з'явилися додатковим потужним стимулом розвитку туризму і вдосконалення технологій надання туристичних послуг. Туристська діяльність має яскраво виражену орієнтацію на використання природних ресурсів. На відміну від інших видів діяльності туристська діяльність не супроводжується вилученням природних ресурсів і їх подальшою переробкою. Туризм, для якого основним компонентом функціонування є туристські ресурси, вкрай зацікавлений в їх збереженні і регулюванні споживання. Туристська діяльність пов'язана з екологічними процесами. Незважаючи на те, що така діяльність передбачає «м'яке» споживання туристських ресурсів, туризм в тій чи іншій мірі чинить негативний вплив на навколишнє середовище. Туризм в залежності від сформованої структури в'їзду-виїзду, числа прибуттів, інтенсивності туризму, туристської рухливості, туристського обороту, кон'юнктури туристського ринку і багатьох інших економічних, соціальних і політичних факторів, може стати як найважливішим джерелом бюджетних надходжень, так і потужним джерелом вивезення твердої валюти за кордон. Крім того туризм як масове явище і феномен XX століття несе на собі гуманітарну місію, сприяє відпочинку, фізичному та духовному оздоровленню, формує сприятливе громадську мораль і соціальну стабільність. [3] Одночасно з цим туризм – це засіб комунікацій, відкритого доступу до культурних та духовних людських цінностей, культурної спадщини; він сприяє взаєморозумінню між людьми і розвитку інтелекту. Слід також зазначити, що туристична діяльність включає в себе надання сукупності платних послуг і товарів туристу, з одного боку, і надання безкоштовних послуг і благ, які не мають товарного вигляду, з іншого боку. Особливою специфікою відрізняється також туристський продукт: він невловимий для споживача (право на тур), «швидкопсувний», його не можна накопичувати і довго зберігати, він повинен бути реалізований безпосередньо після створення. Соціально-економічна природа туризму пов'язана також з особливим принципом прямого і зворотного трансформації. Економічний розвиток туризму сприяє через податки поповненню доходної частини бюджету, що стимулює через реалізацію соціальних програм підвищення рівня і якості життя і платоспроможного попиту населення. Одночасно з цим збільшуються інвестиційні ресурси галузі та «туризм розвиває туризм». На черговому обороті коштів обсяг доходів від туризму зростає сукупно за рахунок зрослого Туристського потоку по нелінійної прогресивної моделі (фактор росту платоспроможного попиту населення) і за рахунок впливу інвестиційного чинника. При цьому разом з економічною функцією, повинна реалізуватися в аналогічній пропорції соціальна функція туризму, спрямована на фізичне і духовне оздоровлення нації, в тому числі підвищення якості людських ресурсів. Це, і свою чергу, трансформується через підвищення продуктивності праці і збільшення дохідної частини бюджету в економічну складову. Даний принцип працює і в зворотному напрямку: соціальні інвестиції в людину через туризм сприяють підвищенню якості людських ресурсів, що трансформується і економічну складову. На кожному оберті економічна складова туризму трансформується в соціальну, а соціальна знову в економічну і т.д. Однак ефективність даного принципу трансформації досягається в тому випадку, коли туризм є масовим явищем, а туристичні послуги доступні всім соціальним верствам населення. Багатовекторність економічної політики України, європейський вибір, співпраця зі Світовим банком та Міжнародним валютним фондом сприяють розвитку конгресового туризму, проведенню в Україні економічних форумів, наукових конференцій та симпозіумів тощо. [4] Поступово туристичні можливості використовуються політиками, бізнесменами, вченими, спортсменами, артистами, просто рядовими громадянами з усіх країн світу, які приїздять в Україну з метою вивчення та обміну передовим досвідом в авіабудуванні, металургії, медицині, участі в спортивних змаганнях, проведенні концертних заходів та ін. В Україні вже стало регулярним проведення міжнародних і національних туристичних виставок, салонів, бірж, ярмарків, фестивалів, конкурсів, які з кожним роком залучають все більше і більше іноземних гостей. Отже, маючи такий ресурсний потенціал, туризм України повинен сприяти зміцненню економіки країни, наповненню державного бюджету, зростанню добробуту українських громадян, збереженню історико-культурної спадщини, піднесенню духовного потенціалу суспільства. 1.2 Туристично-рекреаційна оцінка Черкаської області Черкащина – це край, де зароджувалася Україна, як держава. Саме тут близько 6 тис. років тому набула поширення всесвітньо відома трипільська культура – одне з найбільш яскравих явищ стародавньої історії Європи. Як стверджують дослідники на острові між Дніпром та Ірдинню розташовувалася стародавня країна Артанія, про яку історик Геродот згадував, що її протяжність становила три дні шляху. В часи Київської Русі регіон відігравав важливу роль захисту південного порубіжжя держави. В Х – ХІІІ ст. укріплені міста-фортеці Воїнь, Родень, Канів, Корсунь одночасно були значними центрами ремесла, торгівлі і культури. У 1144 році в Каневі споруджено Успенський собор, який зберігся до наших днів і є цінною історико-культурною пам’яткою. Черкащина та, передусім Черкаси і Канів, стали центром формування українського козацтва, яке почало відігравати важливу роль у захисті населення від кримсько-татарської агресії і у боротьбі проти соціального та національно-релігійного гніту з боку шляхетської Польщі, під юрисдикцію якої перейшли землі регіону. Черкащина – це багаті природні ресурси, значний історико-культурний потенціал, багатство архітектурних та археологічних пам’яток, які відображають різні етапи розвитку історії і культури краю, життя і діяльність відомих людей, мають мистецьку і наукову цінність. Чудова черкаська земля – батьківщина Т.Г. Шевченка з її широкими ланами і садами, віковими лісами і гаями, ріками, ставками, роздольним Дніпром з водосховищами. Черкащину по праву називають Шевченковим краєм: Т.Г. Шевченко народився у Моринцях, а на Чернечій горі поблизу Канева знайшов свій вічний спочинок. Дбайливо зберігаються ті святині, які залишилися, та відновлюються об’єкти, пов’язані із життям та діяльністю Великого Кобзаря. Сьогоднішня Черкащина – це край високорозвиненого сільського господарства і промисловості. Розташована вона у центральній лісостеповій частині країни по обидва берега середньої течії Дніпра та Південного Бугу. Межує на півночі з Київською, на сході – з Полтавською, на півдні – з Кіровоградською і на заході – з Вінницькою областями. Площа Черкаської області становить 20,9 тис. кв. кілометрів, що складає 3,5 % території України. Одна із особливостей області – її різноманітна природа. Різноманітність ландшафту області досить унікальна: рівнини поєднуються з пагорбами, глибокі долини та озера, які протягом року створюють дивовижно мальовничі пейзажі. Клімат регіону помірно континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами. Літо тепле, в окремі роки спекотне, західні вітри приносять опади. У Черкаській області зареєстровано 207 туристичних фірм, з яких 19 туроператорів. За останні роки їх кількість збільшилася, що свідчить про перспективи розвитку галузі туризму, попит на туристичні послуги та підтримку підприємницької ініціативи. Туризм відіграє значну роль у створенні нових робочих місць, особливо у сільській місцевості. Існує позитивна динаміка щодо кількісних показників закладів тимчасового розміщення, зокрема сільських зелених садиб, а отже, щороку відкриваються нові туристичні інфраструктурні об’єкти. Якщо у 2011 році закладів тимчасового розміщення нараховувалось 65, а зелених садиб – 21, у 2012 році їх кількість збільшилась до 69 та, відповідно, – 27, то у 2013 році – 72 заклади розміщення та 32 зелені садиби, середня завантаженість яких (за інформацією власників) складає 60% На сьогодні в області функціонує 76 готелів та аналогічних закладів розміщення, а також 758 закладів ресторанного господарства та 3 туристично-інформаційні центри (м. Канів, м. Черкаси та Чигиринський район). Черкащина – це екологічно чистий регіон, територія найширшого розливу річки Дніпро, 100 кілометрів піщаних пляжів, найбільша кількість природних та історико-культурних заповідників, де можна із задоволенням відпочити та ознайомитися з місцевими традиціями. [5] Все більше людей відчувають потребу відпочити від шаленого ритму міста та поринути у дивовижний світ природи. Одним з таких місць, де можна спокійно насолоджуватися відпочинком і набиратися нових вражень є сільські зелені садиби. У регіоні здійснюють свою діяльність 34 агросадиби. Найрозвиненішими в цьому напрямку є Смілянський (8 садиб), Черкаський (6 садиб) та Канівський (6 садиб) райони. Крім того, у регіоні важливе місце посідає активний відпочинок: 1) гірськолижний курорт «Водяники» у Звенигородському районі (три лижні спуски 550, 600 і 700 метрів, гірський схил з перепадом висот більше 100 метрів та парк з трамплінами і квотерпайп); 2) кінно-спортивний комплекс (Жашківський район); 3) міжнародний спортивний комплекс з великого тенісу «Селена»; 4) яхт-клуб «Парус»; 5) скелелазний район с. Буки (мальовничий гранітний каньон на річці Гірський Тікич біля с. Буки входить до сотні найкрасивіших місць України та є одним із лідерів за оригінальністю і неповторністю); 6) сплави на байдарках по річці Гірський Тікич та Рось; 7) веломаршрути по визначних місцях Черкащини; 8) парапланеризм; 9) пейнтбол.