Дослідження природного об’єкту свого регіону з метою використання отриманих результатів у шкільному курсі географії на прикладі річки Айдар (ID:470762)

На початку 90-х років ХХ ст. був сплеск пропозицій щодо визначення об’єкта географічного краєзнавства: у вигляді історико-географічних областей, історико-географічних районів, історико-географічних країв. Історико-географічних країв О.М. Маринич виділяв 9: Донецький, Лівобережно-Придніпровський, Запорізько-Дніпровський, Київсько-Придніпровський, Причорноморський, Кримський, Львівсько-Волинський і Українсько-Карпатський, В.В. Обозний – також 9 країв, але з істотно іншим районуванням – Волинський, Донецький, Запорізько-Придніпровський, Карпатський, Київсько-Придніпровський, Кримський, Подільський, Причорноморський і Слобожанський[ Чернов Б. О. Географічне краєзнавство: теоретико-методологічна сутність / Б. О. Чернов // Український географічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 63-68.]. Найважливіші положення науково-освітнього краєзнавства викладені в працях О. Баркова, А. Даринського, Я. Жупанського, В. Корнєєва, М. Костриці, М. Крачила, В. Круля, В. Обозного, І. Пруса, К. Строєва та ін. Проблеми історичного краєзнавства розглядали у своїх працях Я. Верменич, В. Горбик, Я. Жупанський, І. Колесник, В. Круль, П. Скрипник, П. Тронько та інші. П.Г. Шищенко доводить, що на території країни досить чітко спостерігається диференціація на ландшафтно-етногосподарські системи (ЛЕГ-системи): ЛЕГ-природні зони, ЛЕГ-історико-географічні краї, ЛЕГ-області і ЛЕГ-адміністративні райони. Він вважає, що «наукове географічне краєзнавство має своїм об’єктом територію як цілісний етноландшафтно-господарський феномен, у межах якого функціонально пов’язані природні умови і природні ресурси, етнос, господарювання, матеріальні і духовні надбання[ Чернов Б. О. Географічне краєзнавство: теоретико-методологічна сутність / Б. О. Чернов // Український географічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 63-68.]. Об’єктом дослідження в магістерській роботі є один з природних об’єктів Луганської області – річка Айдар, предметом є краєзнавче географічне дослідження річки та методичні аспекти впровадження отриманих результатів у шкільний курс географії. Мета магістерської роботи – провести комплексне краєзнавче дослідження річки Айдар та розробити методичні рекомендації щодо впровадження отриманих результатів у шкільний курс географії. Відповідно меті визначено такі завдання дослідження: розкрити роль, яку відіграють краєзнавчі географічні дослідження природних об’єктів у реалізації краєзнавчого принципу навчання географії в школі; проаналізувати наукові та методичні засади дослідження річки як об’єкту географічного краєзнавства; обґрунтувати методику магістерського дослідження; на основі використання різноманітних методів скласти опис і фізико-географічну характеристику річки Айдар; охарактеризувати використання річки Айдар у господарській діяльності та сучасний екологічний стан річки; продемонструвати можливості використання результатів краєзнавчого дослідження річки Айдар під час навчання та в позакласній роботі в школі, розробити відповідні методичні рекомендації. Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань дослідження використовувався комплекс методів: теоретичного пошуку - аналізу філософської, психологічної та педагогічної літератури у контексті означеної проблеми, теоретичного моделювання; вивчення і узагальнення педагогічного досвіду; збору емпіричних даних – вивчення результатів навчальної діяльності суб’єктів педагогічного процесу.