Зразок роботи
Вступ
Чернігівщина є однією з найбагатших за запасами водних ресурсів. Всього на території області протікає 1 570 річок загальною довжиною 8 369 км, в т. ч. 2 великі річки – 629 км, 8 середніх – 723 км,1 560 малих – 7 017 км.
По долинах приток сформувалися заболочені смуги. Є піщані підвищення і заболочені зниження, плескаті ділянки з різними типами ґрунтів, на яких формуються різні типи рослинності. Рослинний покрив досить різноманітний і цікавий з нозологічного погляду.
Найбільше боліт в Україні — на Поліссі: у Рівненській, Волинській та Чернігівській областях. Вони також формуються
За еколого-генетичним типом більшість боліт області належать до евтрофних, а сфагнові, що поширені в основному в північних районах області і формуються в улоговинах борових терас поліських річок - до мезотрофних та оліготрофних. Це спричиняє виділення за способом живлення трьох класів формацій болотної рослинності – евтрофного, мезотрофного та оліготрофного. Серед евтрофних боліт виділяємо три групи формацій. З них - найбільш поширеними і досить різноманітними є трав'яні болота, в меншій мірі – лісові, фрагментарно – чагарникові.
Водні та прибережноводні ценози досить поширені на Чернігівщині, у зв'язку з значною обводненістю регіону. Вони приурочені до русел Дніпра, Десни, Сейму, Удаю, їх приток, заток, заплавних озер та стариць.
Серед рідкісних угруповань водної рослинності до "Зеленої книги..." занесені ценози формацій сальвінії плаваючої (Salvinieta natantis), водяного горіха плаваючого (Trapeta natantis), латаття білого (Nymphaеeta albae), латаття сніжно-білого (N. candidae), глечиків жовтих (Nuphareta lutea), їжачої голівки малої (Sparganieta minimi), кушира напівзануреного (Ceratophulleta submersi).
Рослинність Чернігівщини у природному стані збереглася лише приблизно на 1/3 території, переважно у поліській частині області, у вигляді лісів, трав’яного покриву луків і болотної рослинності.
Тваринний світ Чернігівської області виділяється багатством і різноманітністю, для нього характерні представники як лісової, так і степової фауни. Чернігівщина перш за все асоціюється з лісом, типовими мешканцями якого є різноманітні ссавці, такі, як козуля, лось, олень, кабан, бобер, білка, ондатра, заєць-русак, а типовими хижаками є лисиця, єнотоподібний собака, вовк. Своєю різноманітністю виділяються хижаки родини кунячих: борсук, норка, куниця, ласка, видра, тхір. Представниками комахоїдних ссавців є широковідомі їжак і кріт, менше відома бурозубка. Багато рукокрилих ссавців – кажанів, серед яких переважає вухань, велика та мала вечірниця. До плазунів відносяться ящірки, змії, черепахи, тритони, жаби. Частина з даного переліку тварин, перебуває саме в ареалі боліт області.
Магістр