0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

«Підготовка вчителів початкової школи до формування пізнавального інтересу учнів 3-го класу » (ID:755961)

Тип роботи: магістерська
Дисципліна:Педагогіка
Сторінок: 93
Рік виконання: 2020
Вартість: 5000
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………………...3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ…….....….8 1.1 Вивчення проблеми у практиці українських і зарубіжних учених…..…..8 1.2 Характеристика базових понять дослідження……………..…………......17 1.3 Сучасний стан формування пізнавального інтересув учнів третього класу……………………………………………………….………………….…26 Висновки до першого розділу………………………………..………………36 РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ ТРЕТЬОГО КЛАСУ…..……...38 2.1 Зміст, форми і методи формування пізнавального інтересу учнів третього класу……………………………………………………………………..…..…38 2.2 Суб’єкт-суб’єктна взаємодія у процесі формування пізнавальної активності учнів третього класу…………………………...…..………….......44 2.3 Мотиваційно-ціннісне ставлення вчителів початкової школи до формування пізнавального інтересу учнів третього класу…….………....…49 Висновки до другого розділу………………...……………………….…...…55 РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ТА ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ………….…………….…58 3.1 Організація і проведення педагогічного експерименту.…..…...……..…58 3.2 Аналіз результатів експерименту………………………..…....…...……...71 Висновки до третього розділу …………………………………………..….75 ВИСНОВКИ…………………………………………………………...………79 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….……..........…82 ДОДАТКИ…………………………………………………….……............…..89
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність теми. Зміни, які відбулися в соціально-економічній, політичній та духовно-моральній сферах життя суспільства, ставлять підвищені вимоги до психофізіологічних, інтелектуальних, вольових і моральних якостей людини, її ціннісних орієнтацій та ідеалів. Високий рівень інтелектуального розвитку і креативності стає умовою адаптації людини до життя в сучасному суспільстві, соціальним замовленням якого є фахівець, який володіє такими особистісними якостями, як: системність мислення, інформаційна і комунікативна культура, самостійність, ініціативність, творча активність, відповідальність за виконану роботу, мобільність та конкурентно- здатність. Відповідно до Закону України «Про освіту», загальних вимог Державного стандарту шкільної освіти учень повинен вміти здобувати нові знання, використовуючи сучасні інформаційні освітні технології, ставити мету і формулювати завдання, бути методично і психологічно готовим до вибору виду і характеру своєї професійної діяльності. Таким чином, одним із головних напрямків дидактики є пошук шляхів, засобів, методів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Проблема стимулювання, спонукання школярів до навчання не нова: вона була поставлена ще у 40-50-і роки ХХ ст. І. А. Каїровим, М. А. Даниловим та Р. Г. Лембер. У наступні роки до неї була привернута увага провідних методистів-біологів (В. Г. Разумовський, А. В. Усова, Л. С. Хижнякова та ін.). Вони поставили завдання формування позитивних мотивів навчання в якості найголовнішого у навчанні біології, тому що високий рівень мотивації навчальної діяльності на уроці і інтерес до навчального предмета - це перший фактор, який вказує на ефективність сучасного уроку. Проведений внвліз засвідчив, що у практиці роботи школи накопичено уже чималий досвід з активізації пізнавальної діяльності учнів, але нерідко трапляється так, що описаний у літературі метод або окремий прийом не дає очікуваних 4 результатів. Причина в тому, що: по-перше, у кожного конкретного класу свій досвід пізнавальної діяльності та свій рівень розвитку, по - друге, змінюються часи, а разом із ними - інтереси дітей. З урахуванням зазначеного вважаємо , що проблема активізації пізнавальної діяльності особистості буде існувати за всіх часів. Таким чином, актуальність нашого дослідження зумовлена констатованими попередньо проблемами. У своїй роботі ми виходили із припущення, що робота вчителя щодо активізації пізнавальної діяльності учнів буде найбільш ефективною, а якість знань учнів буде вищою, якщо під час проведення уроків використовуються прийоми і засоби, які активізують пізнавальну діяльність школярів і розвивають їх пізнавальний інтерес. Мета дослідження - проаналізувати існуючі методи, прийоми і засоби, які активізують пізнавальну діяльність учнів на уроках, підібрати методики , що сприятимуть формуванню пізнавального інтересу учнів третього класу Об'єкт дослідження - процес активізації пізнавального інтересу учнів у процесі організації освітнього процесу вчителями початкової школи Предмет дослідження - педагогічні умови формування пізнавального інтересу учнів третього класу Гіпотеза дослідження - якщо професійна діяльність учителів початкової школи буде спрямована на активізацію пізнавальної активності учнів , зокрема використання активних методів, прийомів, засобів і форм організації освітнього процесу, зміцнення мотивації навчання, то розвиток пізнавального інтересу молодших школярів, зокрема учнів третього класу, значно зростатиме Відповідно до поставленої мети і висунутої гіпотези визначені основні завдання дослідження: 1. Проналізувати наукові джерела з досліджуваної проблеми. 2. З’ясувати мету і завдання активізації пізнавальної діяльності учнів третього класу. 5 3. З’ясувати сутність процесу мотивації навчання, особливості організації роботи на уроках в третьому класі щодо активізації пізнавального інтересу учнів третього класу. 4. Провести експериментальне дослідження та прананлізувати його результати . Теоретико-методологічною основою дослідження є положення теорії діяльності і діяльнісного підходу до розвитку особистості в навчанні (Апресян Ю. Д., Буєва Л. П., Давидов В. В., Виготський Л. С., Гальперін П. Я., Каган М. С., Леонтьєв О. Н., Рубінштейн С. Л., Щедровицький Г. П. та ін.); сучасних філософських, психологічних і педагогічних концепцій, які розкривають природу особистості як суб'єкта суспільних відносин (Басов М. Я., Ляудіс В. Я., Петровський А. В, Роджерс К. ін.); досліджень, присвячених розгляду основ активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів (Мартиненко С.М., Бєліков В. А., Нізамов Р. А., Шамова Т. І., Щукіна Г. І.); концепції спілкування і взаємодії (Гримак Л. П., Мудрик А. Н., Сава Л. І. та ін..); сучасні розробки педагогічної науки в області організаційних форм навчання (. Краєвський В. В, Лернер І .Я., Скаткін М. Н., Черг І. М. та ін.). Актуальність та значущість порушеної проблеми, недостатня її теоретична й методична розробленість зумовили вибір теми дослідження: «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до діагностичнго супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів». Для реалізації мети та вирішення поставлених завдань застосовувалися методи дослідження: теоретичні – аналіз філософської, психолого- педагогічної літератури, з метою з’ясування стану досліджуваної проблеми; синтез, систематизація та узагальнення – для розкриття сутності та змісту базових понять дослідження, формулювання понятійно-термінологічного апарату, виокремлення основних компонентів формування готовності майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів; емпіричні – 6 психолого-педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, тестування, самооцінка, аналіз продуктів діагносточної діяльності – для визначеня показників, критеріїв і рівнів готовності майбутніх фахівців до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів; педагогічний експеримент – з метою перевірки ефективності діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів; статистичні – для інтерпретації отриманих кількісних і якісних даних. Теоретичну основу дослідження складають положення філософії освіти (В. Андрущенко, В. Кремень, В. Огнев’юк); теорії неперервної професійної освіти ( О.Абдуліна, А.Алексюк, Ю. Бабанський, С. Гончаренко, Н. Кузьміна, С. Сисоєва); особливості професійної підготовки вчителів початкової школи ( Т. Байбара, В. Бондар, М. Вашуленко, М. Марусинець, Л. Петухова, О. Савченко, Н. Тализіна, Л. Хомич, Л. Хоружа, І. Шапошнікова); концепції педгогічної діагностики ( А. Бєлкін, Б. Бітінас, М. Боритко, М. Голубєв, А. Григор’єв, В. Завіна, К. Інгенкамп, К. Клауер, О. Кочетков, С. Мартиненко, О Мельник); методики діагностування навченості учнів молодшого шкільного віку, розвитку їх пізнавальних процесів та інтересів ( Є. Баранова, Н. Бібік, О. Савченко, Г.Щукіна). Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у тому що результати дослідження можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів у процесі викладання навчальних курсів, слугувати вихідним матеріалом для розширення змістового наповнення навчальних дисциплін «Вступ до спеціальності», («Університетські студії», «Я – студент»), « Педагогіка», «Педагогічна діагностика», Матеріали дослідження будуть корисними студентам педагогічних спеціальностей, вчителчм початкової школи, вихователям. Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що: вперше обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу 7 розвитку пізнавальних інтересів молодщих школярів, які охоплюють: формування позитивного ставлення у майбутніх фахівців школи до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів; сую’єкт- суб’єктний підхід до підготовки майбутніх педагогів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів школярів; упровадження інтерактивних форм і методів у зміст підготовки майбутніх фахівців школи до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів; визначено структуру готовності майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів та критерії, показники, рівні її сформованості; розроблено класифікацію методів діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів учнів на засадах гуманістичної спрямованості, дитиноцентризму й особистісно орієнтованого підходу; уточнено теоретичну сутність поняття «готовність майбутніх учителів початкових класів до діагностичного супроводу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів», яке розглядається як результат підготовки, що характеризується сформованістю знань, умніь і навичок добирати, розробляти та застосовувати діагностичні методки, прогнозувати перспективи, здійснювати педагогічну підтримку розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів. Структура й обсяг роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів , висновків до кожного розділу і загальних висновків та списку використаних джерел.