Зразок роботи
Мова є засобом спілкування між людьми у різних сферах діяльності. І призначення як реальної знакової системи, що використовуються у певному суспільному об’єднанні людей, полягає не тільки у пізнанні навколишньої дійсності, вираженні та повідомленні думок, а й у збереженні та передаванні від покоління до покоління національної самосвідомості, традицій та культури.
Розвиток корейської мови є свідченням стійкості культури, яка витримала століття викликів, включаючи іноземні впливи та колоніальне панування. Від свого стародавнього походження до створення та модернізації хангилю, корейська мова еволюціонувала, щоб стати динамічною та виразною мовою, яка відображає багату спадщину корейського народу. Оскільки Корея продовжує відігравати значну роль у світі і вражати стрімким розвитком, корейська мова залишається життєво важливим компонентом її культурної ідентичності, поєднуючи минуле, сьогодення та майбутнє.
Мову вважають динамічним процесом, а не сталим явищем. Лексичний склад мови змінюється в швидкому темпі, тому є потреба в регулярному впорядкуванні. Проблемними питаннями цієї галузі займались такі науковці як: М. Кочерган,
Г. Наєнко, А. Мойсієнко, Д.Терехова та інші.
М. Кочерган дав визначення лексикології у вузькому та широкому значенні. За його словами лексикологія – багатоаспектна наука, яка вивчає природу й суть слова, його виникнення та зміну, визначення значення слів та їх уживання, структуру словникового складу мови, шляхи його поповнення та інші. Лексикологія досліджує також сталі словосполучення. Такий широкий спектр лексикологічних проблем зумовив необхідність розрізняти лексикологію у вузькому й широкому значеннях. Якщо у вузькому значенні власне лексикологія – це розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови, то в широкому значенні – це загальне позначення всіх розділів, які вивчають слово. (Кочерган, 2002, с.182)
Лексика будь-якої мови безперервно змінюється, доповнюючись новими словами і виразами, які тісно повʼязані зі змінами в культурі та соціальному житті людей. Певна частина застарілих слів у мові зазвичай виходить з повсякденного використання повністю або залишається як елемент, що виконує історичну функцію.
Зникнення слів та їхніх значень є непростим процесом. Поступово слово переходить від активного вживання до пасивного словникового запасу мови, а потім взагалі зникає з лексикону. Слова виходять з ужитку з різних причин. Цей процес у мові відбувається під впливом лінгвістичних і позалінгвістичних чинників.
Однією з причин старіння частини словникового складу є те, що в обʼєктивній дійсності починають зникати якісь предмети, явища, реалії, а разом із ними зникають лексичні одиниці.
Отже, історичні зміни в словниковому складі мови відбуваються завдяки:
1) поповненню лексичного фонду новими словами:
- шляхом створення нових слів на базі питомої лексики за типовими словотвірними моделями;
- запозичення слів з інших мов і пристосування їх до граматичного ладу української мови;
- калькування іншомовних слів;
- зміни семантичного значення слів;
2) вилученню певних лексичних одиниць через їх неактуальність.
Отже, актуальність роботи полягає в ширшому та детальнішому дослідженні одиниць застарілої лексики, оскільки вони є невід’ємною частиною мови і дають можливість краще розуміти її історію.
Об’єктом дослідження є: архаїзми та історизми в корейській мові.
Мета дослідження: опрацювати та дослідити особливості застарілої лексики в сучасній корейській мові. Обрана мета обумовлює наступні завдання:
1) проаналізувати поняття й особливості архаїзмів та історизмів в пасивній лексиці;
2) розглянути та дослідити класифікацію одиниць застарілої лексики;
3) систематизувати тлумачні слова за класифікацією;
4) розглянути проблеми та методи перекладу елементів пасивної лексики;
5) здійснити лінгвістичний аналіз одиниць та пояснити особливості їх вживання у досліджених текстах.
Матеріалом дослідження стали 33 лінгвістичні терміни, які було дібрано методом суцільної добірки з трьох одномовних, двомовних, тлумачних, енциклопедичних словників корейської мови.
Для дослідження застарілої лексики нами застосовано наступні методи:
- метод компонентного аналізу лексичного значення слова, заснований на розумінні застарілого лексичного значення як складної ієрархічно організованої структури;
- метод контекстного аналізу, при якому виявляються комунікативні параметри використання застарілої лексики і контекстні особливості реалізації її значення в тексті;
- метод мовностилістичного аналізу, орієнтований на виявлення специфіки вживання застарілої лексики, обумовленої комунікативними завданнями автора тексту;
- метод лінгвокультурологічного аналізу, що полягає в притягненні до лінгвістичного аналізу фактів і відомостей з області ментальної і духовної культури народу (традицій, звичаїв, вірувань, знань тощо), які обумовлюють специфіку вживання застарілих слів;
- метод лексикографічного опису, що включає прийоми вибірки застарілих лексичних одиниць, класифікації, систематизації й інтерпретації.
Наукова новизна даної наукової роботи полягає в тому, що було здійснено повне дослідження застарілих слів сучасної корейської мови; розкрито структурні та семантичні особливості застарілої лексики сучасної корейської мови; визначено особливості перекладу архаїзмів та історизмів сучасної корейської мови на українську мову.
Практичне значення роботи полягає у тому, що отримані в роботі результати є внеском до вивчення такої галузі як семантика, стилістика, етимологія корейської мови. Крім того, результати пропонованого дослідження можна використовувати у викладанні таких дисциплін як теорія і практика перекладу та лексикологія.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів (теоретичний і практичний), розділів з висновками до кожного з них, висновків до всієї роботи, анотації іноземною мовою, списку використаної літератури.
Магістр