Зразок роботи
Коментарі в Інтернеті – це окремий жанр висловлювання. У таких повідомленнях адресанти намагаються висловити свою думку з приводу певної ситуації (це стосується похвали адресату). Ця інформація також має бути миттєвою, а отже, для її подання, користувачі часто використовують форми, що побутують здебільшого в усному спілкуванні та не відповідають лексичним нормам української мови.
Із появою Інтернет-комунікації, почали з’являтися нові слова на позначення нових реалій. Зокрема, для позначення позитивної оцінки спочатку почали використовувати англійське слово like - ,,подобається’’. Згодом в українській мові почали використовувати й інші слова: вподобайка, любчик, файник, любо, цяця (а dislike – бека), добрик. Наприклад: Тримайте вподобайку ! (Lastivka Olia); Ставлю файник (Микитка Дрізд); От це тобі мій добрик (Ольга Великороднова).
Запозичення іншомовних слів у позитивнооцінні акти в Інтернет-комунікації призвело до того, що користувачі замінюють українські слова відповідниками з інших мов (найчастіше з англійської). Наприклад: Претті – претті (Оля Величко) ( з англ. Pretty – гарна); Шарман! (Петро Карпенко) ( з франц. Charmant – чарівна); Вelle))) (Марина Чайка) (з франц. Belle – прекрасна).
На нашу думку, такі компліментарні висловлення користувачі соціальними мережами використовують для того, щоб привернути увагу до себе та своїх знань іноземних мов, щоб оцінка не була стандартною і виділялася між інших коментарів.
Лінгвісти вказують на те, що однією із особливостей Інтернет-комунікації є використання так званого ,,молодіжного сленгу’’. Сленг – елементи розмовного варіанту тієї або іншої професійної або соціальної групи, які, проникаючи в літературну мову людей, що не мають прямого відношення до даної групи осіб, набувають в цих мовах особливого емоційно-експресивного забарвлення [78, с. 115]. Сленгізмам притаманна невимушеність, емоційність.
За нашими спостереженнями, Інтернет-простір – це простір спілкування, комунікантами якого найчастіше постають підлітки та молодь, а отже, саме вони створюють мовленнєві правила комунікації в Інтернеті. Не дарма сленг, що побутує в мережевому дискурсі, називають ,,молодіжним’’. Деякі лінгвісти зазначають, що використання сленгу молодими людьми можна трактувати як протест проти узвичаєних норм, законів, умовностей, прагнення звільнитися від суспільних обмежень [22, с. 64]. Загалом, молодіжний сленг охоплює багато сфер життя, а сленговане слово є результатом ставлення мовців до певних предметів розмови, це певна творча лінгвістична гра.
До фактичного матеріалу увійшли приклади позитивнооцінних конструкцій, у яких адресанти використовували молодіжний сленг. Засобами творення таких коментарів-компліментів найчастіше постають:
– адаптація іншомовних слів до української вимови (варваризми):
Файна гьорла (Лариса Василик) (з англ. Girl – дівчина); Класнющі нейли (Алла Гнилиця) (англ. Nails – нігті); Бейба секасна (Віталік Лещенко) (сексуальна дівчина); Прикольний фейс (Андрій Польовий) (з англ. Face – обличчя).
До фактичного матеріалу входять приклади, у яких адресанти використовують екзотизми (найчастіше слова-звертання до жінок та чоловіків з європейських мов) для творення позитивної оцінки: Леді! (Андрій Груша); Та ти просто джентльмен)) (Костя Мендус); Мадмозель, ви прекрасна! (Саша Мельник); Очей не відірвати. Мадмузель та й усе! (В’ячеслав Сорокопуд);
– вживання діалектизмів: Файна дівка! Гонорова! (Ульяна Плоха); Файний легінь) ( Вітя Ломак); Струнка як флояра (Леся Кравчик); Молодці! Файненькі! (Lenka Hanna); Ну просто кобіта! (Стас Сташенко);
– заміна одного значення слова української мови іншим ( ці значення близькі, але можуть відрізнятися ступенем емоційного забарвлення). Наприклад: Відпадна!!! (Анна Присяжнюк) (,,відпадна’’ можна замінити словом, що входить до нормованого лексичного фонду ,,красива’’, але воно не матиме того ж емоційного забарвлення); козирна кофтєнь (Аліса Загинайко) ( гарна, модна кофта);
– використання стандартної лексики в особливому значенні: Так ти солдат! (Віка Герасименко); Богатирище просто)) (Олександр Кітсул);
– вживання метафор в іронічному значенні. Такі компліментарні висловлення користувачі соціальними мережами називають ,,стьоб’’, тобто компліментом-насмішкою, у яких часто використовують гіперболічні конструкції: Так ти чумовий динозавр)) (Ваня Кисилиця); Ну ти і звєрььь просто!!! (Дімон Бабинець);
– використання власне сленгованих слів у вигукових конструкціях, що функціонують як вища міра задоволення: Офігєєєєннаааа!! (Альона Машицька); Кльовезна! (Тетяна Рой); Очумєєть просто! (Іра Гуменко); Очумєнна красотка)) (Сніжана Кудлевич);
Окремим виявом сленгованої лексики в Інтернет-комунікації лінгвісти виокремлюють ,,фофуддя’’, ,,мову падонків’’, або як ще називають цей мовленнєвий вияв самі користувачі всесвітньою павутиною, ,,про(а)олбанский язик’’ [71, с. 78].
,,Мова паддонків’’ – це своєрідне утворення, що набуло значного поширення в російськомовному середовищі і меншою мірою властиве українській мові’’ [84, с. 45]. Цей елемент мовного вираження молодіжної субкультури вважається епатажним, протестним проти загальноприйнятих правил та законів мови. Більшість мовознавців вважають існування цього вияву небезпечним для мовних носіїв, адже постійне вживання ,,про(а)лбанского язика’’ може негативно позначитися на знанні орфографічних та інших норм української мови. Проте є представники, які вважають це певною лінгвістичною грою, творчим виявом користувачів Інтернет-мережею та новою мовою, що має право на існування.
Основною особливістю ,,про(а)лбанского язика’’ є наближене звучання слів до російської мови.
Фактичний матеріал фіксує, що вживання ,,фофуддя’’ для вираження позитивної оцінки у Інтернет-комунікації властиве користувачам 12 – 14 років.
До найуживаніших способів творення коментарів-компліментів за допомогою ,,про(а)лбанського язика’’ належать:
– переклад з використанням нейтральних слів, що набувають нового значення: Гламурненькo – Файнесенькo (Анна Присяжнюк); Красавчєєєгг))) (Вася Морарь); Кльова чікса)) (Віталік Педенко); Класний юзерпик) (Паша Поляруш);
– під час перекладу спрацьовує механізм асоціативного мислення. Асоціації чи метафори, що виникають, можуть бути різними і несуть відтінок емоційно-гумористичного забарвлення: 5 баллoфф! – 12 балів! (Костина Олена) та елементи кoмпресії на графічному рівні: Зачот – Зарах ; Афффтор жьот!!!! (Олександр Дарабан).
Як бачимо, українськомовні носії рідко вживають ,,про(а)лбанский язик’’ для вираження позитивної оцінки, скоріше надають перевагу стандартним фразам.
4.4 Використання згрубілої та ненормативної лексики у коментарях-компліментах
Мова в Інтернеті, як зазначає C. Чемеркін, не має високої культурно-естетичної цінності [84, с. 56], адже часто мовці, вдаються до згрубілої та обсценної лексики для того, щоб надати розмові ефекту невимушеності, неофіційності, показати рівність комунікативних партнерів у цьому типі дискурсу.
Обсценна лексика (від англ. Obscene – непристойний, брудний) – це сегмент лайливої лексики різних мов, що містить найгрубіші вульгарні лайливі вирази, які часто виражають спонтанну реакцію на певні події [78, с. 56].
Ненормативну лексику вважаємо неприпустимою, такою, що порушує протокол ввічливості та перебуває поза нормальним стилем спілкування. Дивним видається той факт, що користувачі соціальними мережами вдаються до згрубілої лексики під час вираження позитивної оцінки, адже комплімент належить до ритуальних мовленнєвих дій, що є важливими чинниками успішного перебігу толерантної комунікації, прагненням мовця принести задоволення адресатові, виявити своє прихильне ставлення [78, с. 116].
Це мовленнєве явище можна пояснити лише тим, що комуніканти в соціальних мережах вибудували свою власну систему цінностей, а оцінка цих цінностей постає як високоемоційна та спонтанна. На нашу думку, мовці використовують стилістично знижену лексику для вираження своєї оцінки, як засіб для показу рівних стосунків, для привернення до себе уваги та бажання увиразнити мову.
Лінгвісти зазначають, що обсценна лексика в кожної нації різна і залежить від світосприйняття кожного народу. Л. Ставицька поділяє лайливу лексику на два типи: 1) анально-ексрементальний тип; 2) сексуальний тип.
На думку дослідників, лайливі вирази українського народу належать до першого типу, вся інша ненормативна лексика – запозичена з івриту, польської, російської, татарської мов.
Фактичний матеріал фіксує, що українськомовні користувачі соціальними мережами рідко використовують ненормативну лексику в позитивнооцінних конструціях. Проте лайлива лексика, що входить усклад коментарів-компліментів, належить до другого сексуального типу. Здебільшого мовці використовують прикметникові форми обсценної лексики: Ах**нний) (Сєрий Позняков); П**дата баба! (Варя Приско); А х**і вам, п***атим бабам!!!!!! (Ярик Груша); А***ітільна кофточка! Де купила? (Інна Куриш); Оф***єльний прікід) (Алька Матвієнко).
На щастя, таких прикладів фіксуємо дуже мало, а це означає, що користувачі не часто вдаються до такого способу вираження позитивної оцінки в Інтернет- комунікації.
Більшу частину мовців у соціальних мережах становить молодь (12 – 20 років), який властивий протест проти суспільних узвичаєних законів та правил, а, отже, вони використовують у своєму мовленні обсценну лексику як засіб протиставлення сакральному. За зібраними даними, адресантами коментарів-компліментів з обсценною лексикою, є саме підлітки 14 – 17 років: Ах***тєльно виглядиш (Саша Турецький, 15 років); П***аті ножки (Костя Бойко, 17 років).
На нашу думку, такі коментарі є способом для певного самовираження користувачів, для показу себе особою, яку не зупиняють певні моральні обмеження.
Оскільки комплімент є засобом для встановлення дружніх стосунків, можливо, адресанти позитивнооцінних коментарів з лайливою лексикою мають на меті встановити контакт і показати, що ці стосунки на рівних, або ж використати такі конструції як засіб дружнього жарту та заохочення. Якою б не була мета таких компліментарних висловлень, слід пам’ятати, що Інтернет-комунікація – це такий простір, у якому, здебільшого, користувачі хочуть показати свою належність до нього, привернути увагу до себе. На мові молодіжного сленгу це явище називають ,,хайпом’’, тобто агресивною рекламою. Така реклама виявляється з боку адресанта, що коментує фото в соціальних мережах і намагається це зробити ,,не так, як усі’’ та з боку адресата, який завантажує ці світлини з метою отримати більше коментарів-схвалень та ,,лайків’’.
