Зразок роботи
3. Книги про Вінні-Пуха в репертуарі українських видавництв: огляд книжкового ринку
На сьогодні дитяча література є досить важливим сегментом на книжковому ринку України, який доволі стрімко розвивається та розширюється. Найбільш популярним можна вважати видання саме перекладної літератури, що міцно закріпилася на книжковому ринку за останні роки.
У статті “Дитяча література в Україні: час говорити про стратегію” [1] дитячу перекладну літературу називають потенційним культуртрегером, який може допомогти українській дитячій літературі вписатися в сучасний контекст, а авторам – оволодіти сучасними жанрами, форматами і стилями, повчитися майстерності в письменників та ілюстраторів світового рівня..
Попри високу ставку саме на сучасних авторів, видавці також ставлять собі за мету представити на книжковому ринку художні видання класиків, завдяки яким дитяча література набула розквіту серед читачів як юних, так і дорослих.
Одним із таких дитячих класиків є англійський письменник А. Мілн, найбільш відомий завдяки своїй повісті-казці “Вінні-Пух”, що вийшла в 1926 році і принесла авторові неабияку славу серед дитячих авторів. Власне, вона вважається однією із найбільш популярних книжок за опитуванням BBC та зберігає актуальність завдяки численним перевиданням (Дод. 1).
Перша спроба перекласти “Вінні-Пуха” для радянських читачів (звісно ж, що російською мовою) була здійснена А. Колтиніною та О. Галаніною для журналу “Мурзилка” у 1939 році. Це було оповідання про плюшевого ведмедика Крістофера Робіна та бджоли, яку О. Лаптєв проілюстрував у цілком шепардівському стилі: іграшкові герої нагадували радянські іграшки того часу, а справжні тварини — справжніх тварин [2].
Та ж “Мурзилка” у 1958 році опублікувала знову переклад цієї частини книги, однак переклав її Б. Заходер - поет, прозаїк, перекладач. Разом з новим перекладом опублікували і нові ілюстрації, де герої нічим не відрізняються від персонажів інших радянських текстів для дітей (Дод. 2). Згодом цей же перекладач закінчує перекладати книгу (1960 рік) і у видавництві “Детский мир” з’являється книга з такими ж “радянізованими” ілюстраціями. Сам переклад критики згодом назвали “переказом” і піддали нищівній критиці, однак саме завдяки Б. Заходеру малюк Вінні-Пух вперше заговорив до радянської дітвори.
Попри популярність казки серед європейських читачів, як дитячих, так і дорослих, перший український переклад побачив світ лише у 1963 році завдяки видавництву “Веселка”, відомому на той час як “Дитвидав УСРС”. Перекладом цього видання займався Л. Солонько, зробивши її доступною для читачів та збагативши український ринок дитячої перекладної літератури. Згодом видавництво “Веселка” перевидавало цю казку ще у 1974 та 1982 роках. Попри те, сучасники [3] вважають, що Л. Солонько свого часу позбавив текст багатьох важливих англійських реалій. Ще один “сумний” факт: обидва перекладачі вирішили об’єднати дві книги про казкового ведведика, створені А. Мілном, об’єднати в одну, значно скоротивши обсяги оповіді.
Після прем’єри мультсеріалу про пригоди Вінні-Пуха та його друзів у 1969 році ведмежа набуло неабиякої популярності на теренах СРСР. Фактично, лише після виходу персонажа на екран зростає увага до літературного твору про пригоди ведмедика, що і сприяло появі перевидань твору у видавництві “Веселка”.
Окрім видавництва “Веселка”, у перекладі Л. Солонька світ побачило видання “Вінні-Пуха” завдяки видавництвку “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” у 2001 та 2003 роках.
Перекладами “Вінні-Пуха” також займалися такі перекладачі як І. Ільїн (видавництво “Клуб сімейного Дозвілля”), В. Панченко (видавництво “Махаон-Україна”), О. Матошко та М. Чорновіл (видавництво “Егмонт Україна”), Н. Тисовська (видавництво “Країна мрій”). Однак насправді О. Матошко та М. Чорновіл не здійснили повноцінних перекладів казки про Вінні-Пуха. В їхньому виконанні бачимо лише “перекази” окремих уривків твору, які українською з’являються як окремі оповідання про ведмежа та його друзів (приміром, “Вінні. Хто сказав “пугу”?” у 2008 році).
Найповнішим сучасним зразком україномовної версії “Вінні-Пуха” стало видання КСД, яке з’явилося у 2007 році. Саме керівництво видавництва [3] називає переклад, здійснений І. Мельницькою, І. Ільїним та О. Кальніченком, найповнішим і найбільш схожим до оригінальної книги.
Отже, як бачимо, казкове ведмежа здобуло увагу і серед українського читача. Українські видавці підхопили “хвилю", здійснену радянським мультфільмом, і представили кілька зразків перекладів (переказів) казки про Вінні-Пуха. Однак, попри популярність “Вінні-Пуха” серед юних читачів, варто все ж зазначити, що після 2014 року українські видавництва більше не випускали.
Магістр