Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Наша рідна мова здавна зазнавала переслідувань і спроб знищення. Український народ змушений був боротися за своє право говорити рідною мовою. Тема національної мови є актуальною і болючою вже дуже тривалий час. Не дивно, що питання походження української мови часто піднімається в різних сферах і досліджується вченими, адже державну мову можна віднести до одного з інструментів побудови держави.
Питання мови було актуальним як в минулому, так і в наш час, оскільки рідна мова є одним з факторів, за допомогою якого можна визначити національну приналежність людини. Тому вчені вивчають і досліджують мови народів світу, їх походження, територіальність. Недивним є той факт, що багато вчених вивчають питання української мови. Ця тема є цікавою як для українських дослідників, так і для іноземних вчених.
Українська мова початку ХХІ ст. як функціонально динамічна і відкрита система перебуває в процесі розвитку, зазнаючи істотних кількісних і якісних структурних, семантичних, стилістичних та інших змін. Як і в попередні періоди свого “життя”, найбільш піддатливим до таких змін із-поміж усіх рівнів є лексичний.
Розвиток словникового складу, його словотвірні, семантичні, стилістичні та інші особливості завжди викликали й викликають значний інтерес лінгвістів. Теоретичні основи лексикології досліджували такі українці: А. Москаленко, Л. Лисиченко, М. Кочерган, А. Грищенко, серед нмх, теорію та історію лексикографії вивчали: Б. Грінченко, Б. Ткаченко, А. Москаленко, М. Пилинський, П. Горецький, Л. Гумецька, Л. Паламарчук, С. Головащук, В. Німчук, О. Тараненко, Л. Полюга;
Серед зарубіжних мовознавців, які студіювали різні шари лексики в слов’янських мовах, варто назвати роботи О. Земської, О. Дуліченка, Л. Ферм, С. Алаторцевої, О. Лукашанця, К. Вашакової, Ц. Аврамової, О. Мартінцової, К. Вачкової, К. Гутшмідта, І. Онхайзер та ін.
Мета роботи – дослідити становлення і розвиток української лексики та лексикології до XX століття.
Об’єктом дослідження є динаміка змін у лексичній та лексикографічній системі української мови, що відбулися під впливом внутрішньомовних та позамовних чинників до ХХ ст. та протягом нього.