Світ дитини у малій прозі В. К. Винниченка (ID:461560)

Творчість В. Винниченка являла собою продовження традицій національної класичної літератури, але з іншого боку тяжіла до засад західноєвропейської літератури. Новаторство малої прози В. Винниченка виявилося в тому, що письменник надавав нового змісту традиційній формі. Критики ХХ ст. відзначали принципово нові риси ідейно-художньої позиції В. Винниченка. Письменник, на думку М. Жулинського, «не прийняв народницького етнографізму й побутового реалізму своїх попередників, а набув необмеженої свободи у творенні таких сюжетних колізій, звершення яких майже неможливо передбачити. Його герої в переважній більшості випадків «не чекають» на схвалення чи осудження своєї поведінки, бо діють в екстремальних морально-психологічних ситуаціях, які свідомо використовує письменник» [11, с. 254]. Справді, митець майстерно змальовує внутрішні стани дітей, наскрізь зазирає у їх душі, проникає у внутрішній світ героїв, немов сам живе їхнім життям і це дозволяє його глибше осмислити особливості дитячого світогляду. Особливості творчої манери письменника досліджували літературознавці: М. Жулинський [11,с. 254 ], В. Панченко [20, с. 3], Г. Сиваченко [19, с. 33] та ін. Предметом вивчення науковців були особливості світобачення, своєрідність тематики, проблематики, художньої палітри та стилю письменника. Однак поза увагою літературознавців залишився аспект вивчення психології дитини, особливостей її світосприйняття та світовідчуття. Цей аспект творчості прозаїка потребує ґрунтовного дослідження. Отже, актуальність курсової роботи полягає в аналізі малої прози Винниченка, дослідженні характерів маленьких героїв. Об’єкт дослідження — мала проза В. Винниченка . Предметом дослідження стали засоби і принципи створення дитячих характерів . Мета курсової роботи полягає у дослідженні засобів зображення характерів дітей у малій прозі письменника. Відповідно до зазначеної мети виникає необхідність вирішення таких завдань: * дослідити психологізм дитячих оповідань Винниченка; * розкрити принципи і засоби створення дитячих характерів; * визначити творчу манеру письменника у дитячій прозі; * пояснити роль пейзажу, портрету у розкритті внутрішнього світу героїв дитячих оповідань . Методи дослідження: культурно-історичний, історичний. Наукова новизна полягає в тому, що в українському літературознавстві дитяча проза В. Винниченка першої половини ХХ ст. стала предметом цілісного осмислення з погляду художнього психологізму з урахуванням письменницької концепції дитини і світу.