Зразок роботи
ВСТУП
Емоційно забарвлені слова як засіб вираження почуттєвих інтенцій
мовця, пов’язаних із суб’єктивним баченням і оцінюванням фрагментів картини
світу, мають велике значення як для комунікації, так і для мовної системи
сучасної української літературної мови.
Значущість експресивної лексики у мовній системі визначають у зв’язку
з орієнтацією на конкретну функціонально-стильову підсистему. У цьому
аспекті особливої важливості та функціональної доцільності емоційно
забарвлена лексика набуває для розмовного, а також для публіцистичного та
художнього стилів мови, оскільки слугує засобом створення образних та
емоційно виразних текстів.
Емоційно забарвлену лексику вивчали з погляду її складу та структури,
джерел формування, особливостей функціонування, проте порівняно із
нейтральною лексикою, її лінгвістичний опис є ще не повним. Комплексного
дослідження потребує, зокрема, семантика українського експресивного слова,
тобто ономасіологічний та семасіологічний аспекти, вивчення яких передбачає
з’ясування комплексу взаємопов’язаних семантичних проблем. Також мало
дослідженою залишається проблема мовної норми та експресії.
Основу наукового вивчення емоційно забарвленої лексики складають
дослідження таких відомих мовознавців, як І. К. Білодід,
В. М. Русанівський, А. К. Мойсієнко та ін. Досить повно цю групу лексики
висвітлив у зв’язку з комплексним вивченням експресивних засобів української
мови В. А. Чабаненко, який проаналізовав основи мовної експресії на базі
величезного фактичного матеріалу, що став надійним підґрунтям для
спеціального аналізу проблем лексичної експресивності. Емоційно забарвлену
лексику досліджували також зі стилістичного (В. А. Чабаненко, Л. О. Пустовіт,
Л. О. Ставицька, В. С. Ільїн, В. П. Ковальов, В. С. Калачник), національно-
культурного (С. Я. Єрмоленко, В. І. Кононенко, А. К. Мойсієнко та інші),
соціолінгвістичного (О. Г. Тодор, В. М. Русанівський, В. А. Чабаненко),
лексикологічного (М. А. Жовтобрюх, Л. П. Жаркова, Г. М. Сагач,
О. О. Тараненко) аспектів. Крім того, сучасні періодичні видання, зокрема
збірник «Культура слова», містять багато цікавих і ґрунтовних висновків щодо
емоційно забарвлених слів, аналіз яких здійснюється в основному зі
стилістичного погляду.
Актуальність роботи полягає в тому, що аналіз емоційно забарвленої
лексики в творах Ліни Костенко дає змогу виявити емоційний стан суб’єкта
мовлення, який закладено в експресивному потенціалі лексеми. Тому цей пласт
лексики є багатим джерелом пізнання світобачення та світосприйняття автора,
засобом виявлення ставлення мовця до сфери всього того, що доступне для
пізнання й відображення людською свідомістю. Обрана тема актуальна і з
огляду на об’єкт дослідження, оскільки емоційно забарвлена лексика займає
важливе місце в курсі української мови як іноземної.
Предметом аналізу є лексико-граматичні та словотвірні особливості
експресивної лексики поетичних творів Ліни Костенко.
Об’єкт дослідження – емоційно забарвлена лексика як матеріал для
вивчення української мови в іншомовній аудиторії.
Мета роботи – проаналізувати семантичні та граматичні особливості
емоційно забарвлених слів як елементів поетичних текстів Ліни Костенко та
дослідити особливості їх вивчення в курсі української мови як іноземної.
Мета роботи передбачає розв’язання таких завдань:
розкрити суть поняття «емоційно забарвлена лексика»;
схарактеризувати семантичні особливості та виділити основні
семантичні групи досліджуваних емоційно забарвлених слів;
визначити словотворчі засоби емоційно забарвленої лексики в поезії
Ліни Костенко;
описати граматичні особливості та визначити основні функції емоційної
лексики у творах Ліни Костенко;
дослідити місце і роль емоційної лексики як навчального матеріалу в
курсі української мови як іноземної;
створити систему вправ для вивчення емоційної лексики в курсі
української мови як іноземної.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в роботі
узагальнено спостереження над емоційно забарвленою лексикою, виділено її
основні семантичні групи, визначено засоби творення емоційного значення у
слові, з’ясовано умови переходу емоційно забарвлених одиниць з однієї групи
лексики в іншу. Це сприятиме подальшому розробленню актуальних питань
теорії емоційної лексики, її взаємодії із емоційно нейтральною лексикою.
Системний аналіз емоційно забарвленої лексики може бути використаний для
дослідження інших суміжних із нею пластів лексики.
Дослідження має також практичне значення, оскільки одержані
висновки та узагальнення можуть бути використані в процесі викладання курсу
сучасної української літературної мови, різних спецкурсів, а також у практиці
навчання української мови студентів-іноземців.
Методи дослідження. Мета роботи та завдання визначили основні
методи дослідження – описовий, порівняння й узагальнення, а також зіставний
метод.
У досліджені семантики емоційно забарвлених слів застосовувались два
основних підходи – ономасіологічний та семасіологічний.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів,
висновків, списку використаної літератури та додатків.
Магістр