Особливості творення образів історичних осіб у романі П.Куліша "Чорна рада" (ID:850956)

ВСТУП Актуальність дослідження. Пантелеймон Олександрович Куліш (1819–1897 роки) є одним із найвідоміших українських письменників ХIХ століття, етнографом, фольклористом та мовознавцем. Творча спадщина П. Куліша набуває нових значень, оцінок, критичних інтерпретацій у сучасному літературознавстві. Водночас, численні аспекти творчої діяльності письменника є недостатньо вивченими на сьогодні, потребують ґрунтовних та систематизованих досліджень у контексті розвитку національного літературознавства. З’являються нові літературознавчі концепції щодо світогляду доби та контекстуального визначення у ній ролі та місця творчої спадщини П. Куліша. Із огляду на важливість рецепції національної історії у світлі сучасних історико-політичних та культурних викликів, значну увагу до себе привертає твір «Чорна рада». Твір П. Куліша «Чорна рада» увійшов у канон української літератури насамперед як перший україномовний історичний роман, але йому притаманні й ознаки соціально-історичного роману. Цей твір став важливим досягненням нової української літератури на етапі її становлення, що стверджує її як літературу європейську, його також називають одним із найкращих зразків історичного роману в національній літературі. Але малодослідженим є проблема специфіки авторської інтерпретації історичних персонажів у романі письменника «Чорна рада». У створених ним літературних образах переплітається європейська та національна традиції художнього зображення героїв, але формування прийомів зображення історичного персонажа у творі аналізувалось лише фрагментарно, що і зумовило вибір дослідження на тему: «Особливості творення образів історичних осіб у романі П. Куліша "Чорна рада"». Стан дослідження проблеми. Особливості творення образів історичних осіб у європейській та національній історіографічній традиції аналізували такі літературознавці, як: С. Андрусів [1], Є. Баран [2], Л. Білякович [3], О. Вечірко [6], О. Гальчук [8], В. Івашків [19], О. Карпіна [20], Ю. Мельнікова [28], Г. Немченко [31], В. Нікітенко [32], О. Ніколенко [33], Н. Перевертень [35], Л. Пилипюк [37], О. Товт [44], О. Шевчук [54] та інші. О. Вечірко у своєму дослідженні аналізує художній історизм, романтичну поетику та специфіку створення образів у романах В. Скотта «Айвенго» і В. Гюго «Собор Паризької Богоматері» [6]. О. Карпіна аналізує особливості творення образів у творах В. Скотта як засновника сучасного історичного роману [20]. Ю. Мельнікова вивчає ґенезу історичного роману в українському літературознавстві як однієї із модифікацій жанру [28], а Н. Перевертень характеризує зумовленість літературних персонажів культурно-історичним контекстом (на прикладі української літератури першої половини ХІХ століття) [35]. Роман П. Куліша «Чорна рада», а саме історичне підґрунтя та проблематику твору, систему основних дійових осіб твору, художнє моделювання образів історичних осіб у романі вивчали такі дослідники, як М. Бойко [4], А. Гармата [10], М. Гірняк [11], І. Глуховцева [12], І. Девдюк [16], Н. Зінченко [18], Т. Клименко [21], К. Козачук [22], В. Лазарєва [24], Т. Матвєєва [27], В. Подрига [38], О. Рогульська [39], Л. Ромас [40], А. Слюсар [42], М. Ткачук [43], О. Федорук [46–51], О. Юрченко [55] та інші. А. Гармата вивчає особливості авторської інтерпретації історичних образів у романі П. Куліша «Чорна рада» [10]. І. Девдюк у своєму дослідженні фокусує увагу на образі Кирила Тура із «Чорної ради» насамперед як героя байронічного типу [16]. Л. Ромас [40] та А. Слюсар [42] аналізують окремі аспекти формування образів історичних персонажів у «Чорній раді». У працях О. Федорук більш грунтовно та систематизовано розглядається твір «Чорна рада», історія його написання, аналіз різних редакцій цього роману та його джерела [46–51]. О. Юрченко намагався систематизувати уявлення про добу Руїни через призму її літературного відображення у цьому романі [55]. Та, варто зазначити, що на сьогодні відсутні комплексні, систематизовані праці, присвячені детальному аналізу особливостей творення образів історичних осіб у романі П.Куліша «Чорна рада». Об’єкт дослідження: роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Предмет дослідження: специфіка творення образів історичних осіб у романі П. Куліша «Чорна рада». Мета дослідження: системно проаналізувати та охарактеризувати особливості творення образів історичних осіб у романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Мета дослідження обумовлює завдання дослідження. Завдання дослідження: 1. Визначити особливості творення образів історичних осіб у європейській та національній історіографічній традиції. 2. З’ясувати історичне підґрунтя та проблематику твору П. Куліша «Чорна рада». 3. Проаналізувати систему та надати загальну характеристику основних дійових осіб твору. 4. Встановити прийоми та засоби художнього моделювання образів історичних осіб у романі «Чорна рада». Методи дослідження: під час написання роботи ми користувалися як загальнонауковими, так і спеціальними літературознавчими методами. Серед загальнонаукових ви використовували методи аналогії, узагальнення, класифікації, систематизації, індукції та дедукції. Серед спеціальних виокремимо: 1) біографічний метод, який ми використовували у процесі вивчення творчості Пантелеймона Куліша та письменника як особистості, що дало змогу краще зрозуміти ідейно-тематичні та художні особливості його прозової спадщини; 2) культурно-історичний метод, для аналізу роману «Чорна рада» у системі історико-культурних зв’язків, а також для характеристики історичного колориту твору; 3) порівняльно-історичним методом ми користувалися при визначенні особливостей творення образів історичних осіб у європейській та національній історіографічній традиції та виокремленні основних спільних та відмінних рис у них; 4) за допомогою філологічного методу ми аналізували роман «Чорна рада» та виокремлювали основні прийоми та засоби зображення історичних персонажів у ньому; 5) формальний метод допоміг нам визначати прийоми художнього зображення історичних осіб у творах, а також виокремити жанрові ознаки досліджуваних нами текстів, у тому числі «Чорної ради»; 6) системний метод дав змогу визначити місце роману «Чорна рада» в українському літературному процесі, наблизитися до розуміння художнього задуму Пантелеймона Куліша та рівня його реалізації у творі. Методи узагальнення та систематизації допомогли нам сформувати ґрунтовні висновки щодо результатів дослідження. Наукова новизна та практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що нами вперше було виокремлено основні особливості творення образів історичних осіб у романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада»; були визначені прийоми та засоби зображення історичних персонажів у романі, а також охарактеризовано творення образів історичних осіб у європейській та національній історіографічній традиції середини ХVIII – першої половини ХIХ століття. Основні положення роботи та її висновки можуть використовуватись при подальшому дослідженні творчості Пантелеймона Куліша, а саме особливостей образної системи роману «Чорна рада», а також при підготовці уроків у школі; для розробки лекційних, семінарських, практичних занять з тем: «Творча спадщина Пантелеймона Куліша», «Специфіка історичної художньої прози ХVIII – ХIХ століть». Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, кожен із яких налічує 2–3 підрозділи, висновків до розділів та загальних висновків, списку використаних джерел та літератури, який налічує 59 найменувань. Обсяг основної частини дослідження становить – 59 сторінок, загальний обсяг – 65 сторінок.