Зразок роботи
ВСТУП
Мережа Інтернет – важлива частина міжособистісної інтеракції сучасного суспільства, що породила нове комунікативне середовище. Поява Інтернету здійснила революційний вплив на мову, оскільки сьогодні вже є підстави говорити про чітке формування третьої форми мовлення – проміжної між усним та писемним мовленням, де стираються межі не лише літературної норми, а й етико-естетичних принципів та суспільних засад. Трансформація мовної особистості й організація нових принципів мережевого спілкування відбулися тоді, коли Інтернет перетворився на потужний засіб спілкування, що нівелює часові, просторові, гендерні, соціальні й інші обмеження і стає невід’ємною частиною еволюції цивілізації. У зв’язку зі стрімким розвитком Інтернет комунікації, актуальним, у системі гуманітарних знань, стає виділення та вивчення особливостей інтернет-дискурсу та його впливу на процес міжособистісної взаємодії та екології мови.
Ф. Бацевич вважає, що міжособистісна толерантність, так само, може виявлятися на різних рівнях, зокрема, на: «власне» міжособистісному (у безпосередніх і опосередкованих каналах комунікації, щоденних контактах з іншими людьми), груповому (у межах сім’ї, трудового колективу, студентської групи тощо), міжгруповому (між установами, організаціями, партіями тощо), внутрішньодержавному, міждержавному та ін. (ссылка) З огляду на культурні чинники, можна говорити про вияви внутрішньокультурної і міжкультурної толерантності.
Останнім часом науковці приділять багато уваги вивченню феномену тролінгу. Так, серед вітчизняних дослідників можна виділити праці Ф. Бацевича, Н. Єльнікової, С. Могилко, Т. Беркій, А. Галінського та ін. Серед іноземних дослідників виділяємо праці Дж. Доната, Дж. Гірша, С. Херрінг, К. Тарлоу та ін.
Актуальність. І, хоча, увага науковців до такого феномену як тролінг останнім часом набагато вища, тролінг в мережі Інтернет активно розвивається і є не достатньо виченим явищем.
Об'єктом цього дослідження є мовна презентація феномену тролінгу, тобто взаємодії учасників онлайн-дискусій метою якої є провокація емоційних відповідей, реакцій, аргументів, образ і тривалих марних дискусій, флейму, нагнітання конфліктів.
Предметом є характерні риси, що простежуються в лексичній презентації тролінгу залежно від приналежності учасників онлайн-дискусій до англомовної чи україномовноі лінгвокультури.
Мета роботи полягає в тому, щоби розкрити лінгвокультурні особливості взаємодії тролів з іншими учасниками віртуальної комунікації в глобальній мережі.
Завдання, які вирішуються для досягнення поставленої мети, полягають у тому, щоб:
• Встановити координацію між поняттями «тролінг» та «провокація».
• Визначити умови середовища сприятливого для появи мережевих тролів та вживання відповідної лексики.
• Здійснити класифікацію лексичної презентації мережевого тролінгу.
• Встановити функції мережевого тролінгу.
• Визначити способи ефективної взаємодії з мережевими тролями на лінгвальному та культурному рівнях.
У курсовій роботі використані такі методи дослідження: описовий метод - сукупність процедур інвентаризації, класифікації та інтерпретації досліджуваних мовних явищ у синхронії. Для дослідження тролінг-коментарів на різних рівнях використовувалися також: структурно-контекстуальний метод, інтерпретаційний аналіз, контекстуальний аналіз, інтроспекція.
Одержані результати мають таке практичне значення: матеріали проведеного дослідження стануть у нагоді для подальшого вивчення лінгвокультурних аспектів тролінгу в інтернеті на основі україномовних і англомовних онлайн-просторів. Вони можуть бути використаними для ефективної протидії тролінгу.
Результати дослідження пройшли апробацію поданням тез доповідей, на 12-ту науково-практичну конференцію «Перекладацькі інновації», проведення якої заплановано на 25 листопада 2022 року.
Робота складається з титульного аркушу, змісту, вступу, основної частини, висновків, списку джерел і літератури.
Магістр