СтудентАспірант
0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Використання комплексонометрії у фармацевтичному аналізі (ID:1237267)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Фармакогнозія
Сторінок: 28
Рік виконання: 2023
Вартість: 800
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП 6 РОЗДІЛ 1. ТЕOРЕТИКO-МЕТOДИЧНI АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКСОНОМЕТРІЇ У ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ АНАЛІЗІ 8 1.1. Опис методу комплексонометрії та його застосування у фармацевтичному аналізі 8 1.2. Хімічні властивості комплексоутворюючих речовин та їх використання у визначенні кількості металів 12 1.3. Способи проведення комплексонометричного титрування 14 РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКСОНОМЕТРІЇ У ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ АНАЛІЗІ 21 2.1. Методика визначення кількості металів у фармацевтичних препаратів за допомогою комплексонометрії 21 2.2. Перспективи використання комплексонометрії у фармацевтичному аналізі 22 ВИСНОВКИ 25 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність теми. Комплексонометрія є потужним інструментом у фармацевтичному аналізі для визначення концентрації речовин. Вона забезпечує точність, надійність і повторюваність результатів аналізу, що робить її цінним методом для контролю якості фармацевтичних препаратів. Нині, активно розвиваються нанотехнології, що дозволяють створювати наночастинки препаратів, що можуть бути введені в організм через аерозольну систему. Використання наночастинок дозволяє забезпечити кращу біодоступність та біокомпатибільність препарату. Отже, можна зробити висновок, що тема сучасних підходів до створення аерозольних систем є дуже актуальною в галузі фармацевтики та має великий потенціал для подальшого розвитку та вдосконалення. Aнaлiз oстaннiх дoслiджeнь i публiкaцiй. Проблемам створення аерозольних систем у виробництві препаратів під тиском присвячено багато наукових праць відомих вітчизняних вчених таких, як: Луцак І.В., Дякон І.В., Прокопенко Т.С., Проценко Р.О., Скакун М.П, Туркевич М.. та ін. Разом з тим, теоретичні та практичні питання сучасні підходи до використання комплексонометрії у фармацевтичному аналізі. Мета дослідження – розширення та поглиблення теоретичних положень з комплексонометрії, а також практичних рекомендацій щодо використання комплексонометрії у фармацевтичному аналізі. Реалізація поставленої мети зумовила потребу у розв’язанні таких завдань дослідження:  описати метод комплексонометрії та його застосування у фармацевтичному аналізі;  розглянути властивості комплексоутворюючих речовин та їх використання у визначенні кількості металів ;  розглянути способи проведення комплексонометричного титрування;  вивчити методику визначення кількості металів у фармацевтичних препаратів за допомогою комплексонометрії;  визначити перспективи використання комплексонометрії у фармацевтичному аналізі. Об’єктом дослідження є використання комплексонометрії у фармацевтичному аналізі. Предметом дослідження є теoретичнi, метoдoлoгiчнi тa прaктичнi aспекти комплексонометрії у фармацевтичному аналізі. В процесі написання роботи було використано сукупність загальноприйнятих методів і прийомів наукового пізнання. Теоретичною і методологічною основою досліджень стали наукові праці вітчизняних вчених з проблем теорії і практики створення комплексонометрії у фармацевтичному аналізі у виробництві препаратів під тиском, законодавчі та нормативні акти. У процесі дослідження використані такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), монографічний (процес комплексонометрії у фармацевтичному аналізі), розрахунково-конструктивний та експериментальний (можливі проблеми використання комплексонометрії у фармацевтичному аналізі) та інші. Обсяг і структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.