Аудит ефективності використання фінансових ресурсів закладами освіти (ID:121012)

У дипломній роботі здійснено узагальнення теоретичних та практичних аспектів оптимізації процесу формування і використання фінансових ресурсів закладами освіти усіх рівнів. Це дозволило сформулювати наступні висновки. 1. Сучасний розвиток системи закладів освіти в Україні зумовлений особливостями історії їх формування, тривалим перебуванням України у складі інших держав, що зумовило переплетення освітніх традицій різних народів. Адаптація вітчизняних закладів до сучасних вимог світової освітньої системи ускладнюється загальною економічною кризою, яка суттєво обмежує можливості мобілізації фінансових ресурсів для розвитку закладів освіти. На сьогоднішній день в Україні в цілому та Черкаській області зокрема дуже слабо розвинена мережа приватних дошкільних та загальноосвітніх закладів освіти, натомість добре розвинутою є мережа приватних вищих закладів освіти. Така ситуація спричинила моноканальність фінансування закладів освіти всіх рівнів (переважання бюджетних коштів), що є причиною їх недофінансування. Зарубіжний досвід свідчить про можливість залучення фінансових ресурсів з різних джерел, не обмежуючись при цьому бюджетом держави або коштами осіб, які здобувають освіту зараз. Однак реалізувати більшість ринкових можливостей залучення фінансових ресурсів вітчизняні заклади освіти не можуть здебільшого через застосування кошторисного принципу фінансування. 2. Дослідження сутності фінансових ресурсів закладів освіти дозволило поглибити їх розуміння як сукупності грошових надходжень, котрі перебувають у розпорядженні закладу освіти і призначені для виконання зобов’язань щодо надання освітніх послуг своїм замовникам та фінансування процесів, які забезпечують організацію і нормальне протікання навчально-методичного процесу. 3. За результатами аналізу стану фінансування закладів освіти всіх рівнів у Черкаській області було виявлено такі тенденції:  хронічне недофінансування дошкільних закладів освіти, загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних закладів освіти;  вищий рівень фінансового забезпечення вищих закладів освіти, що пов’язано з їх можливістю залучати небюджетні кошти;  дисбаланси між обсягами фінансування з боку держави та потребами закладів освіти щодо підвищення якості освітніх послуг на основі збільшення обсягів навчального матеріалу і тривалості освітньої діяльності, покращання матеріально-технічної бази, підвищення кваліфікації професорсько-викладацького персоналу. 4. Аналіз напрямів використання фінансових ресурсів закладами освіти у Хмельницькій області засвідчив, що основним напрямом є фінансування витрат на оплату праці та оплату енергоносіїв. Покращення матеріально-технічної бази здійснюється переважно за рахунок коштів батьків студентів, спонсорів, коштів підприємницьких структур. Така ситуація не відповідає вимогам забезпечення високої якості освіти. Однією з проблем фінансового забезпечення закладів освіти є використання кошторисного методу фінансування, який значно обмежує можливості закладу освіту заробляти кошти і вільно ними розпоряджатися, оскільки веде до вилучення в кінці року невикористаного залишку грошових коштів. 5. Визначено, що шляхи оптимізації процесу формування і використання фінансових ресурсів закладами освіти лежать в площині узгодження інтересів держави, закладів освіти та отримувачів освітніх послуг. На концептуальній основі необхідності розбудови системи безперервної освіти та навчання протягом життя в Україні обґрунтовано необхідність комплексного підходу до державного фінансування закладів освіти всіх рівнів. Суспільна ефективність такого підходу досягається завдяки його підпорядкованості:  стратегічним цілям економічного розвитку України – зменшення рівня безробіття, підвищення продуктивності праці, зростання доходів населення;  цілям окремого закладу освіти – підвищення рейтингів, забезпечення високого рівня оплати праці професорсько-викладацького складу, збільшення обсягів інвестицій у матеріальну базу на основі бездефіцитності бюджетів закладів освіти,  потребам населення у якісних послугах освіти. 6. Проведений аналіз фінансового забезпечення закладів освіти дозволив обгрунтувати підходи до розуміння сутності оптимізації формування і використання фінансових ресурсів закладів освіти на основі побудови оптимізаційної моделі, що враховує такий критерій, як суспільний попит на результати науково-дослідної та виробничої діяльності закладу освіти. 7. На основі проведеного аналізу запропоновано такі напрями оптимізації формування і використання фінансових ресурсів закладів освіти:  розбудова багатоканальної системи фінансового забезпечення закладів освіти (використання разом із державними коштами банківських кредитів, грантів з приватних фондів, надходжень від фізичних осіб і коштів, отриманих від науково-дослідної та виробничої діяльності закладів освіти);  підвищення ефективності використання фінансових ресурсів закладів освіти на основі ширшого використання системи добровільного страхування послуг освіти;  формування державної системи підтримки вищих закладів освіти на основі реалізації програми зближення науки з освітою. 8. За результатами дослідження розроблено рекомендації щодо оптимізації процесу формування і використання фінансових ресурсів закладів освіти необхідно: - для підвищення ефективності процесу фінансування визначено необхідність поряд із кошторисним методом фінансування використовувати бюджетування, яке має такі переваги як гнучкість, оперативність, можливість визначення майбутніх потреб у ресурсах та своєчасного пошуку відповідних джерел додаткового фінансування, ефективніший контроль за використанням фінансових ресурсів, можливість перенесення невикористаних коштів у бюджет наступного періоду; - для диверсифікації джерел фінансування рекомендовано запровадження системи добровільного страхування освітніх послуг. Це дозволить покращити стан фінансування закладів освіти без зростання навантаження на державний бюджет; - для збільшення фінансової автономії закладів освіти та розширення можливостей залучення додаткових фінансових ресурсів важливо підвищити роль такого джерела фінансування вищих закладів освіти як здійснення ними дослідницької та інноваційної діяльності на комерційній основі за рахунок коштів підприємницьких структур. Обґрунтовано, що для залучення закладів науки до науково-дослідницького процесу необхідно спрямувати державні заходи на створення двосторонніх передумов для співробітництва закладів освіти, науки та промисловості в частині посилення мотивації підприємств і науково-дослідних установ до співпраці із закладами освіти у спосіб розробки фіскальних стимулів, створення спільних проектів, науково-дослідних-освітніх центрів, розробки і реалізації спеціальних ощадних освітніх програм, розвиток ендаументу. Акцентовано, що на рівні закладів освіти має бути розроблена дієва система матеріального стимулювання потенційних виконавців науково-дослідних робіт.