ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ В БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВАХ (ID:568088)

РОЗДІЛ 1. МЕТА, ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ І ОСНОВНІ НАПРЯМИ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ І ФОНДІВ БАНКУ Капітал банку – є частиною його ресурсів, основною функцією якого є захист інтересів вкладників та кредиторів від можливих ризиків банківської діяльності. До складу власного капіталу банку входять: статутний капітал; емісійні різниці; загальні резерви та фонди банку; результати минулих років; результати звітного року, що очікують підтвердження; результати переоцінки. Джерелами збільшення статутного капіталу можуть бути власні кошти акціонерів та дивіденди. Шляхами збільшення статутного капіталу є: випуск нових акцій, збільшення номіналу акцій, переведення субординованого боргу до розряду статутного капіталу, обмін облігацій на акції. На момент створення банку регулюється розмір статутного капіталу, а під час подальшої діяльності – розмір регулятивного капіталу. За недотримання нормативу регулятивного капіталу до банку застосовуються заходи впливу з боку НБУ. Окрім того, при недостатньому формуванні капіталу банку суттєво обмежуються його можливості щодо кредитування великих клієнтів, тощо. Основними завданнями контролю власного капіталу є: 1) дотримання законодавчих та нормативних вимог щодо виконання 1. банком вимог до капіталу, дотримання економічних нормативів 2. капіталу; 2) дотримання встановлених лімітів та обмежень щодо операцій з 3. капіталом; 3) правильність розрахунків з учасниками (акціонерами); 4) правильність відображення операцій з капіталом в обліку та звітності; 5) проведення оцінки капіталу та прийняття заходів з забезпечення 4. достатності капіталу з погляду на досягнення цілей банку та у 5. відповідності до наявних ризиків; 6) правильність обліку та звітності щодо операцій з капіталом; 7) здійснення дієвого контролю капіталу, його регулярне вдосконалення. Основні напрямки внутрішнього аудиту капіталу: • перевірка наявності та відповідності установчих документів банку та нормативної бази банку з питань капіталу; • перевірка порядку та строків формування статутного капіталу; • перевірка учасників (засновників) банку, визначення розміру їх власних коштів та джерел походження; • перевірка розрахунків з учасниками (акціонерами); • перевірка обліку власного капіталу банку; • попередній аналіз операцій з капіталом за допомогою системи показників; • оцінка достатності капіталу банку з погляду прийнятих ризиків та стратегічних цілей; • оцінка обґрунтованості, доцільності операцій з капіталом; • оцінка адекватності внутрішнього контролю операцій з капіталом. До контролю залучаються:  відповідальні виконавці в межах своїх повноважень (які власне і проводять операції з капіталом) - під час проведення попереднього та поточного контролю, в тому числі працівники депозитарного відділу, відділу цінних паперів та ін.;  контролери, які залучаються до проведення подальших перевірок у відповідності до переліку, затвердженого головним бухгалтером;  заступник головного бухгалтера і начальники відповідних відділів банку, які на систематичній основі повинні проводити перевірки стану обліково-операційної роботи;  працівники відділу бухгалтерського обліку (бек-офіс);  члени різних комітетів банку, які формують Інвестиційну, Депозитну, Процентну, Тарифну політики;  відповідальний працівник за фінансовий моніторинг;  інші працівники, що залучаються до контролю, в тому числі адміністратори локальної комп'ютерної мережі банку, працівники відділів служби внутрішнього аудиту.