Зразок роботи
ВСТУП
Молочне скотарство є пріоритетною галуззю тваринництва в багатьох країнах світу, оскільки воно дає один із головних продуктів харчування переважної більшості населення планети. Збільшення обсягів виробництва молока з роками не втрачає своєї актуальності, а навпаки, набуває все більшого значення, адже чисельність населення в світі зростає, а відповідно більшою стає потреба в молоці. Крім того, до зростання обсягів спонукає урбанізація та ріст середньодушових доходів, навіть у нетрадиційних для споживання молока регіонах. Поряд з цим, суттєво змінюється структура молочних ферм у світі. Так, середній розмір ферми протягом останніх 10 років зріс в усіх країнах світу. В умовах глобалізації світові тенденції все більше позначатимуться на розвитку вітчизняної молочної галузі, в тому числі проявлятимуться і структурні трансформації молочних ферм.
Молоко та молочні продукти набувають все більшого значення у продовольчих системах переважної більшості країн. Тому виробництво молока, як і його споживання, у світі постійно зростає, не дивлячись на кризи, які періодично виникають на даному ринку. Паралельно відбувається і ріст поголів’я корів, яке вищими темпами нарощується у країнах, що розвиваються. В той час як розвинуті країни спрямовують зусилля на збільшення продуктивності молочного стада. У перспективі на наступну декаду передбачається подальше нарощування виробництва молока у світових масштабах в межах 1,1% щорічно. При цьому основний приріст забезпечать країни, що розвиваються, збільшивши поголів’я тварин. Не дивлячись на зростання продуктивності корів у цих країнах, загальний її рівень залишатиметься низьким. Розвинуті країни скорочуватимуть поголів’я тварин та підвищуватимуть продуктивність. Світовий прогноз для України є позитивним та передбачає нарощування обсягів виробництва молока до 2026 року.
Провідними світовими виробниками молока на світовому ринку вже тривалий час залишаються: Індія, США, Китай та ЄС. При цьому в Північній Америці, Європі та Океанії розвиток молочного скотарства здійснюється інтенсивним шляхом, в Азії, Південній Америці та Африці – екстенсивним. Молочне скотарство було і залишається об’єктом запровадження державної політики підтримки як у розвинутих країнах світу, так і тих, що розвиваються. Структура молочних ферм у світі зазнає постійних змін. Аналіз останніх 10 років засвідчує стійку тенденцію до зменшення чисельності молочних ферм та збільшення їх середнього розміру. Зміни у розмірах молочних ферм в напрямі їх укрупнення відбуваються як у великих господарствах, так і у малих, як у розвинених країнах, так і у тих, які розвиваються. В багатьох країнах одночасно функціонують великі (інтенсивні) та дрібні (екстенсивні) ферми. В перспективі матиме місце співіснування різних за розмірами та рівнем розвитку ферм як на національному, так і на міжнародному рівні. Ці тренди повною мірою будуть позначатися на українському молочному секторі [1].
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Технологія виробництва молока за безприв’язного способу утримання молочного стада червоно-рябої породи
У зв’язку зі зміною характеру робіт на тваринницьких фермах, впровадженням у виробництво механізованих та автоматизованих прийомів роботи і збільшення кількості тварин, які повинні утримуватися в одному приміщенні, виникла система безприв’язного утримання.
Найбільш поширеною вона спочатку була у м’ясному тваринництві, проте наразі все більше проникає і у молочне виробництво. При безприв’язному утриманні ВРХ утримується вільно у великих приміщеннях, а у регіонах із м’яким теплим кліматом навіть у приміщеннях напіввідкритого типу. При цьому прибирання гною зазвичай відбувається не частіше двох разів на рік, тобто тварин забезпечують глибокою незмінною підстилкою, у якості якої успішно можна використовувати солому, тирсу, підстилковий торф тощо. Важливо підсипати підстилку до худоби кожного дня і не допускати її повного промокання. У такому разі ВРХ матиме тепле та приємне місце для відпочинку, що також допоможе попередити хвороби кінцівок, особливо копит.
Норма використання підстилки на голову на добу становить не менш ніж 3 кг. При цьому слід уважно перевіряти якість соломи, не допускати до використання гнилої підстилки або забрудненої пліснявими грибками. Такі гігієнічні недоліки можуть значно погіршити загальний стан здоров’я корів та знизити надої. Особливістю такої системи є також вільний доступ худоби до грубих кормів, які скирдують безпосередньо на території ферми, або ж розміщують під навісом, та до силосу, що закладають на наземних буртах на вигульних майданчиках.
Тваринам роздають корми у приміщенні тільки за несприятливих погодних умов. Для напування худоби використовують групові автопоїлки. Доїння корів відбувається у спеціально відведеному для цього місці з використанням відповідних доїльних установок. Безприв’язний метод утримання дозволяє розміщувати на тій самі площі у типових приміщеннях на 20-30% більше тварин. Також побудова у теплих регіонах приміщень для утримання ВРХ безприв’язним методом у напіввідкритих приміщеннях дозволяє за рахунок зменшення об’єму використаних будівельних матеріалів знизити витрати на будівлю у 1,5-2 разів. В областях із прохолоднішим кліматом для утримання худоби будують чотиристінні тваринницькі комплекси з виходами на кормо-вигульні майданчики.
.....
.....