Зразок роботи
ВСТУП
Птахівництво є одним із провідних у світі виробників відносно дешевих і біологічно повноцінних продуктів харчування для людини (яєць і м’яса птиці). Завдяки скоростиглості та високій якості харчових продуктів воно у всіх країнах посідає пріоритетне місце серед галузей тваринництва.
Птахівництво України є однією з найбільш інтенсивних i динамічних галузей сільськогосподарського виробництва, яка має можливості в короткі терміни значно збільшити виробництво дієтичних висококалорійних продуктів – м’яса i яєць з метою забезпечення людей фізіологічно необхідною нормою харчування. Одне яйце задовольняє потребу людини у вітаміні В на 10-12%, D – на 10-40%, А – на 15-16%, В – на 50-100%. Білок яйця засвоюється людиною майже на 100%. Пташине м’ясо має високу поживну цінність, відмінні дієтичні якості i смак. У більшості випадків яйця надходять до споживачів у свіжому вигляді. Там, де потрібно довгий час зберігати яйця, широке розповсюдження отримали консервовані яйцепродукти – меланж і яєчний порошок. Меланж – заморожена суміш білку і жовтку у природних співвідношеннях або окремо заморожені білки та жовтки.
Крім яєць, птиця дає нам поживне м’ясо. Хімічний склад його у різних видів домашньої птиці в значній мірі залежить від їх віку і вгодованості. Воно відрізняється від м’яса худоби більшим вмістом повноцінних білків. В м’ясі птиці від 16 до 25% білка, м’ясо індиків за вмістом білку (24,7%) переважає усі види м’яса тварин та птиці. М’ясо птиці багато на незамінні амінокислоти, містить глютамінову кислоту, вітаміни В , В , Р та інше. Найбільш цінними дієтичними якостями відзначається м’ясо курей та індиків. В їхніх тушках містяться білі та червоні м’язи. В білих м’язах менше жиру, більше води і білка. Вміст кісток в тушці птиці залежно від вгодованості складає 7-12%, а м’язової тканини разом із жиром у середньому 85% від маси.
Необхідність подальшого розвитку птахівництва обумовлена також тим, що витрати корму на виробництво білка та енергії порівняно з іншими продуктами тваринного походження найменші. Наприклад, протеїн корму використовується бройлерами на 23%, курками-несучками – на 26%. Слід відзначити, що в м’ясному птахівництві для одержання 1 т м’яса потрібно у 12 разів менше часу, ніж у скотарстві, i у 8 разів менше, ніж у свинарстві.
Сучасне птахівництво – в принципі безвідходна галузь. Відходи від утримання і переробки можуть слугувати кормом для худоби і самої птиці. Як сировину для виготовлення кормів тваринного походження вже зараз використовують продукти забою птиці: кров, кишки, легені, нирки, селезінку, статеві органи, кутикулу м’язового шлунку і такі малоцінні кісткові субпродукти як голова і ноги; тушки птиці, що пала, після допуску ветеринарних працівників, малоцінне перо і відходи пір’я- і пухопереробних підприємств; продукти переробки яєць і м’яса птиці, шкаралупа яєць, відходи інкубації; відбракований добовий молодняк. Яєчна курка промислового стада виділяє за добу 175 г посліду, а м’ясна – 270-300 г.
На великих підприємствах його цілодобово накопичується десятки тонн. З усіх органічних добрив, що вносяться у ґрунт, пташиний послід (курячий) найбільш цінний. Пташиний послід багатший за гній домашніх ссавців вмістом азоту, фосфору, калію. Результати біохімічних та мікробіологічних досліджень показали, що послід птиці після відповідної хімічної обробки з успіхом можна використовувати не тільки як добриво, але й як корм для тварин (пудрет). У світі існують біоенергетичні установки для отримання біогазу (паливо) з курячого посліду. Використовується не сам послід, а метан, котрий з нього виділяється. Після анаеробної ферментації з 1 кг органічних речовин посліду можна отримати до 75 л метану.
Птахівництво є економічно найбільш ефективною галуззю тваринництва: можливість обслуговування однією людиною великої кількості поголів’я птиці, витрати корму на 1кг приросту живої маси птиці (птиця – 2,1 кг, свині – 4-6 кг, ВРХ – 7-9 кг), низька собівартість продукції [9].
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Основні принципи технології виробництва харчових яєць
Основною формою організації великого виробництва харчових яєць в теперішній час являються птахофабрики та виробничі об’єднання.
Найважливішою задачею підприємства, що спеціалізується на виробництві яєць, є поряд з нарощуванням обсягів виробництва, домогтися подальшого збільшення продуктивності птиці, зниження собівартості виробництва яєць, поліпшення їх якості, зниження витрат праці і кормів.
Промислова технологія виробництва яєць у спеціалізованих господарствах будується з урахуванням таких основних принципів:
1.Рівномірне цілорічне виробництво яєць відповідно до технологічного графіку, що зумовлює раціональне використання усіх виробничих потужностей.
2.Використання високопродуктивної гібридної птиці.
3.Годівля курей повноцінними сухими комбікормами.
4.Цілорічна інкубація яєць, вирощування молодняку і комплектування стада великими одновіковими партіями птиці.
5.Утримання птиці у закритих безвіконних пташниках великої місткості в багатоярусних кліткових батареях різної конструкції, що забезпечують механізацію і автоматизацію технологічних процесів, високу продуктивність праці.
6.Створення оптимальних зоогігієнічних умов утримання (температура, вологість, повітряний обмін, диференційований світловий режим).
7.Ефективні заходи ветеринарної профілактики захворювань птиці (санація приміщень, одночасне їх заповнення одновіковою птицею, імунізація та інші заходи, що забезпечують високу збереженість птиці). На сучасних птахофабриках робота будується за графіком, який своєчасно складається, і зумовлює участь у технологічному процесі рух поголів’я птиці кожного цеху у вигляді об’ємного завдання на кожний день року. На птахофабриках яєчного напрямку в основу технологічних графіків повинні бути покладені раціональні технологічні схеми вирощування молодняку і утримання дорослої птиці. Основу технологічних схем складає вирощування молодняку в кліткових батареях, які дозволяють вирощувати молодняк з добового до 17-тижневого віку без пересадок. Переведення ремонтних молодок у приміщення для несучок слід робити не пізніше 17-тижневого віку.
Тривалість циклу використання приміщень для курей-несучок звичайно кратне оборотам приміщень для молодняку у співвідношенні 1:6, 1:5, 1:4, 1:3. З технологічної позиції схема 1:3 зручна тим, що за один 60-тижневий оборот приміщень для несучок (5 тижнів дорощування, 52 тижні експлуатації несучок, 3 тижня профілактичної перерви) в пташнику для молодняку можна виростити 3 партії молодняку (17 тижнів вирощування і 3 тижні профілактичної перерви) – 60 ÷ 20 = 3. За такої схеми вирощування з одного пташника для вирощування молодняку комплектують рівно 3 пташника для утримання курей-несучок. Ця схема являється основною при розробці типових проектів птахофабрик яєчного напрямку.
Головні технологічні ланцюги промислового виробництва харчових яєць.
.....
.....
Магістр