Удосконалення способів щеплення яблуні з урахуванням її біологічних особливостей (ID:531460)

Дослідження проводяться для удосконалення щеплення яблуні з урахуванням її біологічних особливостей . Показано, що в умовах без штучного зрошення приживання прищепи на підщепі дуже погане з 50 зразків прижилося лише 5 а там де було зрошення прижилося 100%. Точніше 50 рослин підщепи 54-118 . Постановка проблеми. В сучасних умовах садівництво ґрунтується на інтенсивних технологіях, де ключову роль відіграють карликові та напів карликові підщепи, завдяки яким саджанці яблуні мають значно меншу площу живлення та розміри крони і вступають в генеративну фазу розвитку уже на 2-3 рік після закладки саду. Це дозволяє отримувати вищі врожаї з одиниці площі і суттєво покращувати економічну ефективність виробництва плодів. Але для деяких областей краще середньо росла підщепа. На практиці розмноження щепленням в основному проводять літнім окуліруванням цей спосіб менш затратливіший чим весняне щеплення . Мета досліджень – порівняння продуктивність щеплення весняним способом підщеп яблуні і літньою окуліровкою і враховувати при цьому біологічні особливості яблуні. Предмет дослідження – продуктивність виходу щеплених саджанців за різних методів щеплення . Ґрунт на ділянці – сірий лісовий. Вміст гумусу 2,34 %, рН сольової витяжки – 6,4, гідролітична кислотність 0,72, вміст поживних розчинних речовин Р2О5 – 7,6 мг/100 г ґрунту, К2О – 8,5 мг/100 г ґрунту. Схема садіння маточних рослин: міжряддя – 1 м, віддаль між рослинами в ряду – 0,3 і 0,2 м. Розміщення варіантів систематичне, у кожному варіанті вивчали по 5 рядків щеплених рослин повторність досліду чотирикратна. Агротехнічні заходи догляду за підщепою та окулянтами включали прополки.