Зразок роботи
Економічні перетворення, які відбуваються в Україні, мають на меті поступову інтеграцію українських підприємств до системи міжнародних економічних зв'язків, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні - з другого.
Значимість таких зв'язків у розвитку країн, у тому числі й України, постійно зростає. Історичний розвиток ряду країн підтверджує позитивний вплив і вигідність розширення участі кожної з них у міжнародному поділі праці та у різноманітних формах міжнародних зв'язків. Очевидним є той факт, що зовнішньоекономічна діяльність кожної країни є важливою умовою її економічного зростання. Особливо це актуально за сучасних умов, коли набувають інтенсивного розвитку процеси міжнародної економічної інтеграції, транснаціоналізації, міжнародного поділу праці, глобалізації світового господарства. Зовнішньоекономічна діяльність сприяє розвитку перспективних напрямів експортного потенціалу; саме за рахунок зовнішньоекономічної діяльності наша країна вирішує проблему нестачі енергоносіїв, новітніх машин та устаткування, технологій, деяких товарів народного споживання.
Відповідно до Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" під поняттям зовнішньоекономічного договору розуміють матеріально оформлену угоду двох чи більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямовану на встановлення,зміну чи припинення їхніх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. Суб’єкти ЗЕД діяльності мають право укладати будь-які ЗЕД договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР(КОНТРАКТ)
ЗЕД договір (контракт) є консенсуальним і укладається в письмовій формі суб’єктами, які мають право на його укладення відповідно до законодавства України або місця укладення договору (контракту). Місце укладення договору (контракту) визначається відповідно до законів України.
Основнi ознаки зовнiшньоекономiчного договору:
— контрагенти перебувають у рiзних країнах;
— товар перетинає кордон, якщо це матерiальний об’єкт;
— розрахунки в iноземнiй валютi, за винятком товарообмiнних операцiй;
— комерцiйний характер.
Зовнiшньоекономiчний договiр виконує такi функцiї:
— юридично закрiплює вiдносини мiж партнерами, надаючи їм характеру обов’язкiв, виконання яких захищено законом;
— визначає порядок, способи i послiдовнiсть здiйснення дiй парт-нерами;
— передбачає способи забезпечення обов’язкiв.
У понятті ЗЕД договору (контракту) вказується, що він є "матеріально-оформленою угодою". Письмова форма є важливою в тому плані, що додатково розширює можливості ЗЕД.
Для реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів) подаються такі документи:
• заява в довільній формі на офіційному бланку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності – заявника за підписом його керівника;
• інформаційна картка зовнішньоекономічного контракту установленої форми;
• оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) з усіма чинними на дату подання додатками, специфікаціями, додатковими угодами та іншими документами, які є частинами контракту; копія, завірена в установленому порядку керівником суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності (якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) підписаний фізичною особою, його копія засвідчується в установленому порядку);
• копія свідоцтва про державну реєстрацію, завірена керівником суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності; копія витягу з торговельного, банківського чи судового реєстру або реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію іноземного суб’єкта господарської діяльності, керівником суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України (подається тільки в разі попередньої поставки товару);
• документ про оплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору (контракту).
Для окремих видів договорів (контрактів) передбачені інші умови реєстрації.
Обов'язкові складові елементи зовнішньоекономічного контракту:
1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
2. Преамбула.
3. Предмет договору (контракту).
4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг).
5. Базисні умови поставки товарів (здавання-приймання виконаних робіт або послуг).
6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).
7. Умови платежів.
8. Умови приймання здавання товару (робіт, послуг).
9. Упаковка та маркування.
10. Форс-мажорні обставини.
11. Санкції та рекламації.
12. Врегулювання спорів у судовому порядку.
13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.
14. Підписи сторін, печатки.
До додаткових умов зовнішньоекономічного договору (контракту) належать страхування; гарантії якості; умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників; визначення норм навантаження (розвантаження); умови передачі технічної документації на товар; збереження торгових марок; порядок сплати податків, митних зборів; різного роду захисні застереження; з якого моменту договір (контракт) починає діяти; кількість підписаних примірників договору (контракту); можливість та порядок внесення змін до договору (контракту) тощо.
ДОГОВІР КОМІСІЇ
Одним із способів мінімізації проблем та витрат для підприємців якраз є договір комісії. Широкого вжитку він набув при забезпеченні вітчизняних товаровиробників сировиною та енергоносіями посередниками, які користувалися пільгами з податку на додану вартість для товарів критичного імпорту. Зараз посередницька угода є актуальною тому, що вона дозволяє суб’єкту ЗЕД використати в своїй зовнішньоекономічній діяльності ліцензії та дозволи, які вже має інший суб’єкт (посередник). З іншого боку, з’явилися суб’єкти підприємницької діяльності, які мають можливість якнайшвидше отримувати дозволи державних органів, ліцензії тощо. Так на взаємовигідних умовах і виникають зовнішньоекономічні контракти на виконання договору комісії. Як будь - який контракт, договір комісії повинен містити в собі
преамбулу, предмет договору, розрахунки та вартість, термін дії.
В преамбулі сторони договору повинні бути названі комісіонером та комітентом. Особи, з якими комісіонер складає угоди за дорученням комітента, називаються третіми особами.
Комітент – особа, яка надає комісійне доручення.
Комісіонер – особа, яка приймає комісійне доручення. Предметом договору можуть бути будь - які комерційні операції. Це бартер, купівля-продаж, зберігання та інші.
Взагалі, існуюче законодавство не обмежує перелік предметів та кількість комісійних угод. На виконання договору комісії можна заключити будь-яку кількість зовнішньоекономічних контрактів. Якщо мова йде про зовнішньоекономічну операцію в рамках договору комісії, то бажано до предмету договору комісії включити можливість підписання угоди з митним брокером (декларантом за договором)
Договір комісії – один з видів посередницьких договорів, який може застосовуватися в зовнішньоекономічній діяльності підприємства
Зовнішньоекономічні контракти можуть укладатися на виконання посередницьких угод. Часто включення посередника в зовнішньоторговельну операцію дозволяє оптимізувати дозвільні процедури при експорті товарів з України шляхом використання ліцензій, дозволів державних органів, які є в посередника.
Тому, не можна залишити без уваги, принаймні, комісійну форму посередницьких угод, яка використовується частіше інших. Договір комісії – договір, відповідно до якого одна сторона (комісіонер) зобов'язується з доручення іншої сторони (комітента) за відповідну винагороду зробити одну або кілька юридичних дій від свого імені, але за рахунок комітента.
Сторонами договору комісії є комітент і комісіонер, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Комісіонер, виконуючи договір комісії, виступає від свого імені — в операціях продажу товару для комітента частково виконує функції продавця. Це означає, що якщо об'єкт торгівлі вимагає цього, комісіонер повинен мати необхідні дозволи та ліцензії, відповідно облаштоване місце торгівлі (йдеться про такі специфічні види діяльності, як торгівля алкоголем, медикаментами, цінними паперами тощо).
Згідно з договором комісії на комісіонера покладаються такі обов'язки:
— вчиняти правочини (укладати договори з третіми особами) у порядку і на умовах, визначених договором, а також надавати комітенту звіт про результати здійснених угод і передати комітентові все одержане за договором комісії;
— комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, ніж це передбачено договором, повинен заплатити різницю комітентові, якщо комісіонер не доведе, що у нього не було можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки;
— якщо комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж погоджена, комітент має право не прийняти таке майно, заявивши про це комісіонерові в розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю покупку;
— комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента (ч. 1 ст. 1021 ЦК).
У свою чергу, комітент зобов'язаний:
— забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання зобов'язань перед третьою особою (наприклад, якщо предмет договору комісії полягає в діяльності комісіонера по здійсненню угоди, спрямованої на продаж певного належить комітенту майна, комітент зобов'язаний своєчасно передати це майно комісіонеру для наступної його передачі третій особі — покупцю);
— якщо у комітента є заперечення до звіту комісіонера, він повинен повідомити про це йому протягом 30 днів з дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ч. 2 ст. 1022 ЦКУ);
— прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії; оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки;
— комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не зміг її зробити у зв'язку з обставинами, які від нього не залежать (ч. 1 ст. 1024 ЦКУ). Важлива умова, про яку слід пам'ятати в рамках договору комісії, — майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦК). Воно ні на хвилину не переходить у власність комісіонера, незважаючи на те, що саме він фігурує як покупець у договорі купівлі-продажу з третьою особою та фактична передача від третьої особи може здійснюватися як йому самому з подальшою передачею комітенту, так і відразу комітенту.
Економічну сутність договору комісії й одночасно основні моменти, що відрізняють його від інших посередницьких договорів, можна визначити таким чином: право власності на товар (роботи, послуги), які реалізуються чи придбаваються при операціях у рамках договорів комісії, не передається від комітента до комісіонера; власниками виступають комітент і кінцевий покупець (продавець); комісіонер діє від свого імені; витрати по здійсненню комісійної торгівлі (покупці по комісії) несе комітент. Ще однією особливістю комісійної торгівлі є те, що, при паралельному здійсненні торгівлі як новими, так і вживаними товарами, комісіонер зобов’язаний вести окремий облік операцій, пов’язаних із придбанням і реалізацією товарів кожної з цих груп. Інакше він не буде мати права на застосування в якості бази оподаткування ПДВ зазначеної групи товарів тільки комісійної винагороди. П. 4.7. цього Закону регулює оподатковування ПДВ тільки комісійних операцій на внутрішньому ринку. Експорт-імпорт у рамках договорів комісії обкладається ПДВ у загальному порядку, відповідно до норм Закону про ПДВ.
Магістр