Зразок роботи
Варто зауважити, що ефективність банківської діяльності повинна не тільки вирішувати проблему «ризик–прибуток», а розглядатися, ґрунтуючись на принципи системно-синергетичного підходу так, як багатокомпонентна система характеристик, яка передбачає досягнення банківською системою синергетичного ефекту, який полягає в успішному досягненні таких конфліктних цілей, як «забезпечення стабільної прибуткової діяльності — підтримання на достатньому рівні ліквідності забезпечення фінансової стабільності (мінімізація ризиків)» та забезпечення змін в системоутворюючих компонентах, узгодженості інтересів всіх зацікавлених сторін у стабільному розвитку банківської системи та окремих банків, забезпечення відповідного виконання функцій і високої конкурентоздатності. Відповідно до наведеного визначенням ефективність банківської системи включає наступні компоненти:
1. Достатній і стабільний рівень прибутковості. Необхідно відзначити, що банківська система протягом 2012-2014 рр. була збитковою і тільки в 2014 р. забезпечила прибуткову діяльність. При цьому банкам України стає все складніше забезпечити достатній рівень рентабельності через різке зниження чистої відсоткової маржі та чистого спреду.
Станом на 01.01.2013 р. чиста процентна маржа (4,51 %) і чистий спред (3,75 %) приймають самі низькі значення за період з 2000 року. Ускладнюється вирішення проблеми забезпечення стабільної прибуткової діяльності банків і постійним зростанням трансакційних витрат, які за три останні роки збільшилися банківської системі України з 4,2 до 4,4 %, що частково пов’язано з розвитком банків, впровадженням нових продуктів і послуг, новітніх технологій, в тому числі пов'язаних з дистанційним обслуговуванням клієнтів.
2. Достатній рівень ліквідності (L). Ситуація з ліквідністю в банківській системі України покращилася, про що свідчить зростання ліквідної подушки до докризового рівня і позитивне значення показника ліквідності — динамічного індикатора ліквідності, розрахованого з використанням методів непараметричної статистики, який для 2014 року склав 0,538 (для 2013 р. — 0,308) [34].
3. Надійність (допустимий рівень ризику) (RI), яку ми пропонуємо оцінювати за допомогою індексу банківського ризику, запропонованого Ханнаном і Хануеком [36], який характеризує здатність банківської системи поглинати збитки:
RI = [E(ROA) + CAP]/ σROA, (2.1)
де: RI — індекс банківського ризику;
E(ROA) — очікувана рентабельність активів;
CAP — величина, обернена до мультиплікатору капіталу (МК);
σROA — стандартне відхилення ROA.
Формула банківського ризику є досить важливою, оскільки одночасно враховує як величину ROA (загальноприйнятий показник дохідності/ефективності), так і мінливість ROA (стандартну ступінь ризику у фінансовій економіці) і, нарешті, адекватність балансового капіталу (САР) — стандартна оцінка безпеки і надійності окремих банків і банківської системи в цілому.
Для банківської системи України в 2014 р. індекс банківського ризику склав RI = 0,553 (у 2013 р. — 0,431), в докризовий період — RI = 2,06. Незважаючи на позитивну тенденцію підвищення надійності банківської системи, ризики продовжують залишатися високими, про що свідчить питома вага проблемних кредитів в кредитному портфелі, який станом на 01.01.2015 р. склав 8,9 % (на 01.01.2014 р. — 9,6 %), та рівень сформованих резервів під активні операції банків — 11,2 % по відношенню до активів. [40]
4. Стабільний розвиток банківської системи (R). Для його оцінки використовуються як екстенсивні показники (відношення балансових показників (капітал, активи, кредитний портфель, зобов'язання, кошти юридичних і фізичних осіб і т. д.) до ВВП), так і показники, що характеризує рівень впровадження інноваційних технологій та обсяг послуг, наданих з використанням новітніх технологій. Дані, представлені в табл. 2.7, свідчать про підвищення надійності банківської системи (відношення капіталу до ВВП в 2014 році зросло з 11,8 до 12,1%) і збереження високої репутації і довіри, без яких неможливо забезпечити ефективний розвиток у майбутньому.