Зразок роботи
Банківська система Україні дворівнева: вона складається з Національного банку України (далі НБУ) і банківських установ (далі банки). На початок 2012 року в країні функціонувало 176 банків зі 198 зареєстрованих), у тому числі 53 банки з іноземним капіталом (22% - зі 100% іноземним капіталом). Згідно з даними НБУ, частка іноземного капіталу в акціонерному капіталі банківської системи за рік несуттєво збільшилася і становить 41,9%.
На початок 2012 року брутто активи банківської системи становили 92% ВВП України, що свідчить про високий рівень інтегрованості банківських установ в економіку країни.
Більшість банків є учасниками міжнародних карткових систем та / або НСМЕП, у розвитку якої активну участь бере НБУ. Станом на 01 січня 2012 року в обігу перебувало 57,9 млн. платіжних карт, емітованих вітчизняними банками, з яких 60% були активними; інфраструктура обслуговування карткового бізнесу налічує 33 тис. банкоматів і 28,8 тис. банківських терміналів; еквайрингова мережа складається з 94,7 тис. торгових терміналів. У країні функціонують 9 банківських систем грошових переказів (у т.ч. 2 міжнародні). [1]
Регіональна мережа банківських установ складається з більш ніж 20 000 точок продажу (включаючи філії та дочірні компанії). При цьому, найбільше число банків сконцентровано у промислових і столичному регіонах.
Рівень покриття банківською мережею території Україні в перерахунку на кількість населення (з урахуванням фактичної заселеності регіонів) є помірним. Зміни в стратегіях ряду банківських установ спричинили скорочення витрат на розвиток і оптимізацію регіональної мережі. В цілому по банківській системі у 2011 році спостерігалося скорочення загального числа точок продажу, і, найімовірніше, ця тенденція збережеться у 2012 році. Разом з тим, конкуренція на фінансовому ринку і все ще висока концентрація банківських точок продажу в усіх регіонах будуть сприяти поліпшенню якості послуг клієнтам послуг (як у корпоративному, так і у роздрібному сегментах).
Банківський сектор сегментований за структурою капіталу (власності), пріоритетним клієнтським сегментам і частці ринку. При цьому, більшість вітчизняних банків, будучи універсальними установами, надають клієнтам широкий перелік послуг. За останній рік конкуренція в окремих сегментах посилилася, що було зумовлено необхідністю підтримувати дохідну базу при обмеженому платоспроможному попиті на банківське фінансування. При цьому економічна ситуація в країні залишалася стабільною, що дозволило дещо пом'якшити вимоги до позичальників.
Державні банки і банки, які були рекапіталізовані державою (5 банків, з яких 4 функціонують як універсальні банківські установи; 1 - як санаційний) протягом року кредитували, переважно, реальний сектор економіки. Частка цих банків у капіталі банківської системи країни становить 27%, у кредитному портфелі - 17%.
Значне число банківських установ Україні орієнтоване на обслуговування окремих бізнес-груп, а самі банки є учасниками формальних чи неформальних бізнес-груп (кептивні банки). Зазначені установи також надають послуги іншим клієнтам (не пов'язаним структурам), хоча частка таких операцій є незначною. Завдяки стабільності клієнтської бази таких установ та їх зниженою чутливістю до ринкових ризиків, 2011 рік не справив значного впливу на стан і динаміку розвитку даного сегмента.
У 2011 році активізували кредитування банки масового сегмента, в число яких входить значна кількість установ з іноземним капіталом, держбанки і ряд приватних банків з вітчизняними акціонерами, що привело до корекції відсоткових ставок за кредитами (на тлі збільшення кількості гравців). При цьому заборона на валютне кредитування населення (яке було одним з пріоритетних напрямів для банків із західним капіталом) і зміна резервних вимог за залученими ресурсами, призвели до планомірного зниження процентних ставок за валютними депозитами і концентрації зусиль банків на залученні коштів у національній валюті. Кінець року характеризувався підвищеним попитом на ресурси у національній валюті, що привело до підвищення процентних ставок за депозитами. В останньому кварталі 2011 року спостерігалося також зростання процентних ставок за кредитами, що було наслідком збільшення вартості залучених ресурсів, наявності девальваційних очікувань, а також характерного для цього періоду підвищення попиту реального сектора на банківське кредитування (в т.ч. з метою фінансування імпортних контрактів).
В цілому банківська система України характеризується високим рівнем конкуренції і має потенціал розвитку. Утім, операційне середовище залишається складним, що може внести значні корективи у подальший розвиток банківського ринку. [1]