Зразок роботи
1.1 Основні концепції та підходи до управління персоналом
В останні десятиліття зовнішнє середовище, в якому працюють підприємства, державні установи та організації, змінюється надзвичайно швидкими темпами. Щоб швидко адаптуватися до постійно мінливого конкурентного середовища та підготуватися сьогодні до завтрашніх змін, підприємства повинні стежити не стільки за відповідністю фізичних активів скільки за станом і змінами нематеріальних активів. Серед них важливе місце займають інтелектуальний капітал і соціальний капітал, а його носієм є персонал організації. Давайте розглянемо визначення того, що означає термін «персонал».
Персонал підприємства формується і змінюється під впливом внутрішніх факторів (характер продукції, технологія і організація виробництва, організаційна культура) і зовнішніх факторів (процес народонаселення, соціальне право і етика, природа ринку праці). Вплив останнього, зокрема, проявляється в таких макроекономічних параметрах, як чисельність активного (зайнятого) населення, рівень освіти, пропозиція робочої сили, рівень зайнятості, потенційні трудові резерви [2].
Ці характеристики визначають кількісні та якісні характеристики людських ресурсів. Дослідження показали, що на підприємстві існують відмінності в поняттях «людські ресурси», «персонал» і «працівники» [4, c. 50]. Людські ресурси - це та частина працездатного населення, яка за своїм віком, фізичними та освітніми якостями відповідає тій чи іншій сфері діяльності. Людські ресурси можуть бути як реальними (ті, хто вже працює), так і потенційними (ті, хто повинен бути на якійсь роботі в майбутньому). Людські ресурси є одним із основних об’єктів управління на макрорівні (країна, галузь, регіон) та мікрорівні (підприємство) [17]. Терміни «персонал» і «кадри» використовуються для опису характеристик всієї робочої сили компанії.
У більшості випадків термін «персонал» (англ. personnel, від лат. persona – особа) вживається в англомовній літературі на відміну від франко- та німецькомовних країн, де використовується термін «кадри» (фр. cadre – рамка) та його похідні.
Згідно з одним із найпоширеніших визначень, персонал – це робоча сила, яка розглядається на рівні підприємства, або, більш детально, персонал підприємства – це склад працівників, як постійних, так і тимчасових), які є юридичними особами, пов’язаними трудовими договорами в рамках підприємство [6, с. 61]. Це колектив працівників з певною структурою, що відповідає рівню науки і техніки та умовам забезпечення виробництва робочою силою відповідно до нормативно-правових актів. Як правило, «персонал» відноситься до основного (повний робочий день, постійного) кваліфікованого персоналу підприємства. За визначенням вчених, кадри – це "людський фактор розвитку суспільного виробництва. Кадри – це штатний персонал підприємств, установ, організацій", а персонал – кадрова складова виробництва [7].
Деякі вчені вважають поняття «людські ресурси», «персонал», «кадри» синонімами, але більшість науковців визначають, що термін «людські ресурси» стосується стратегічних аспектів кадрових питань, у тому числі питань соціального розвитку, а «персонал» термін, що використовується для опису ділової роботи, пов'язаної з людьми. Термін «людські ресурси» використовується при розгляді питань праці та зайнятості на макроекономічному рівні та «люди» на мікроекономічному рівні [5].
Показник структури персоналу підприємства визначається як питома вага різних категорій працівників до загальної чисельності працівників. Конкретні ваги для тієї чи іншої категорії визначаються окремо для кожної галузі. Наприклад, у харчовій промисловості, де велика частка приймання, сортування, зберігання та транспортування сировини, частка підсобних робітників буде значно більшою, ніж у машинобудуванні. Крім того, з точки зору структури персоналу, її можна розглядати окремо для кожного бізнес-департаменту, а також стать, вік, освіту, професію та інші характеристики.
Персонал підприємства можна розглядати за різними ознаками. Організаційна структура - це склад персоналу за підрозділами структури підприємства. Функціональна структура відображає функції управління персоналом підприємства, а наглядова правова структура характеризується наглядово-правовою участю персоналу в процесі створення господарської діяльності підприємства. Соціальна структура характеризує робочу силу за соціальними показниками (стать, вік, професія та кваліфікація, національність, освіта тощо). Структура персоналу визначає склад структурних підрозділів і розміри посадових розписів, посадових окладів [7, c. 12].